Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1991 №17 Сторінка 2

Журнал Перець 1991 №17 Сторінка 2. ДАЄШ ВАЛЮТУ!.. Як стверджують компетентні фахівці, перехід до ринку в нашій країні вже почався. Посунув до нього увесь наш звитяжний народ хай хоч і не дружно, зате злагоджено, наче армія Суворова через Альпи. До самого перевалу, правда, ще далеченько. Однак термінологія нових економічних відносин уже в усіх на вустах. А тут іще й реклама до цієї справи всенародної підпряглася, привчаючи маси до нового економічного мислення. Розгорнув газетку на дозвіллі, а там реклама такі вже райдужні перспективи перед тобою розмальовус! Якась фірма комп'ютер найсучасніший на продаж пропонує, якийсь кооператив відеосистему, ще хтось «Мерседесик», який щойно з конвейєра скотився, а дехто портативну свиноферму для фермерського господарства... Ну чого ж не купити?! Якщо те все в ім'я та на благо людини спрямовано. Сам бог велів! Бери купуй! І не сумнівайся. Вже, дивись, і рука до кишені потягнулася. От-от захрумтять з гаманця трудові карбованці... Якби ж!.. Хоч і м'яко та реклама стелить, та тільки твердо спати. Позаяк є в ній один манюсінький пункт, чи то пак речення, яке, власне, всі добрі рекламні починання нанівець зводить. Товари, виявляється, реалізуються тільки за вільно конвертовану валюту. Овва!.. А де ж її, ту тверденьку брати?.. Це ж вам не карбованець наш дерев'яний, кризовою економікою знецінений та інфляцією спаплюжений. Так що за персональний комп’ютер чи за сівалку з програмним керуванням фунтами стерлінгів, будь ласка, розплатіться. А їх, як відомо, на нашому монетному дворі не карбують. Отож валюту заробити треба. Тим паче, на всі», рівнях тепер тільки й чуємо: «Заробляйте валюту!..» От тільки як чомусь ніхто не каже. А й справді, як тим же людям простим і нехитромудрим оту славнозвісну валюту заробити? Навіть не для того, щоб одразу із трамвая на «Мерседес» пересісти. А для того, щоб не почувати себе другосортною людиною, коли проходиш повз вітрини отих валютних магазинів, що, як гриби, починають розмножуватись по нашій країні. Якщо навіть великі підприємства та колгоспи ще не навчились як слід ту валюту заробляти. Що їм, власне, опріч сировини, за ту валюту продавати? Продукція ж у нас, самі знаєте, яка м'яко кажучи, малоконкурентна. Та й потім ще й інші фактори на перепоні постають. Рідний карбованець і досі неконвертованим по країні ходить, перекриваючи тим самим канали для зарубіжних інвестицій, зберігаються ліцензії на імпорт та квоти на експорт... Особливо не розженешся... Що ж тоді за людей звичайних уже…


 Copyright © 1922-2024 "Перець"