Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1991 №03 Сторінка 6

Журнал Перець 1991 №03 Сторінка 6. І 11 УСЕ ЧУДОВО НА ЧОРНОЗЕМНИХ ГОРИЗОНТАХ! У дев'ятому номері «Перця» за минулий рік було вміщено фейлетон «І не пускати!» з підзаголовком «Інтерв'ю із забороненим (у межах Полтавської області) автором». Цим автором був кіносценарист Володимир Смирнов, а брав у нього сатиричне інтерв'ю спец. кор. Павло Стороженко. Ішлося ж у фейлетоні про короткометражний фільм «Свято Конституції», поставлений на Центральній студії документальних фільмів режисером Генна дієм Поповим за сценарієм В. Смирнова. Картину добре прийняли глядачі, про неї писала центральна преса, а от у Полтаві, де відбувалися показані у ній події, широкий загал так і не зміг побачити цю стрічку. Про що фільм! Ось уривок із фейлетону «І не пускати!»: «КОР.: Ага, пригадую! Це про нього пішов поголос, ніби там кадри з життя полтавської мафії, і вона «подбала», щоб полтавці цієї стрічки не бачили... В. СМИРНОВ: Нічого подібного. Це звичайна публіцистична стрічка... Але на певні думки вона, сподіваюсь, наводить. Це кінофільм про нашу моральність. В ньому поставлене лише одне питання: втілення конституційного права на житло. Здавалось би, це право для всіх однакове. Але як по-різному воно реалізується. Найкраще з нього скористалися ті, що повчають людей, як треба жити. У значно гіршому становищі опинилися прості громадяни. І в той же час наскільки вони виявилися чеснішими, благороднішими!..» Пригадали, шановні читачі! Так от редакція одержала лист завідуючого ідеологічним відділом Полтавського обкому Компартії України М. Ганнущенка, який спростовує інтерв'ю П. Стороженка з В. Смирновим. Притому не спростовуючи фактів, про які розповідає фільм «Свято Конституції». Публікуємо повністю лист М. Ганнущенка, а також іще одне інтерв'ю з тим же кіносценаристом і відгук групи полтавчан (а їх прийшло до «Перця» чимало) на фейлетон «І не пускати!» Сподіваємося, читачі самі розберуться у тому, хто з авторів правий. РЕДАКЦІЇ ЖУРНАЛУ Кожний, хто в Полтаві знає дійсну ситуацію, що склалася навколо фільму «Свято Конституції» і ту, що описана кореспондентом «Перця» П. Сторожен-ком у інтерв’ю «Не пускати!» (журнал № 9), помітить, що кореспондент поступився перед істиною, вдався до неправдивих домислів. Такий висновок хочу підтвердити слідуючими фактами. Чотири копії кінострічки «Свято Конституції» було замовлено полтавським виробничим об'єднанням «Кіновідеопрокат» ще ЗО травня 1989 року. Це замовлення виконано лише в травні поточного року КОРЕСПОНДЕНТ: Шановний Володимире Смирнов! На жаль, я не зміг оперативно відреагувати на відповідь завідуючого ідеологічним відділом Полтавського обкому Компартії України М. Ганнущенка з простої причини: вас довго не було в Полтаві, їздили у творчі відрядження, брали участь у семінарах, ділових зустрічах. Навіть встигли одержати від міністра оборони СРСР іменну офіцерську зброю за виховання молоді у патріотичному дусі. Відповідати ж без вас на критичні зауваження щодо матеріалу, власне на спростування, я не міг. Не варто було б згадувати, що остаточна редакція матеріалу «І не пускати!» була погоджена з вами, аби не постійне змішування завідуючим відділом двох юридично різних осіб, приписування кореспондентові авторства слів і думок, які він тільки ПЕРЕДАВАВ. Хочеться принагідно процитувати східного мудреця: «Я передаю, а не вигадую», але непокоюся, що тов. Ганнущенко з притаманною йому «логікою» скаже: «Бачте, Стороженко видає себе за Конфуція! Чи не схибнувся він?!» Приблизно так він відреагував на перший пасаж матеріалу, де кореспондент достатньо самоіронічно (і доступно) говорив про три категорії журналістів. Він зробив вигляд, що іронії не зрозумів: «П. Стороженко називає себе аналітиком...» Природно, читач, якому оспорюваний контекст на очі не трапився, подумає: «Що це за журналіст такий? Якийсь патологічний хвалько!» Приблизно таке ж «зміщення» авторства застосовує М. Ганнущенко, говорячи: «Щоб якось виправдатись, звинувативши «мафію» у заборонних діях, П. Стороженко і В. Смирнов вигадали, що за демонстрацію цієї стрічки був звільнений з посади директор кінотеатру «Колос» В. Головко». Дозвольте, але я формулював запитання так: «Це про нього (про фільм П. С.) пішоз поголос, ніби там кадри з життя полтавської мафії?» Тобто, передавалася чутка, а чутки завжди народжуються при спробі щось приховати або замовчати. Саме вона, чутка, привернула мою увагу, і я вирішив встановити, що було насправді. Володимир СМИРНОВ: ...І я зразу ж відповів, що нічого подібного, ніяких мафій, йдеться про стрічку, зроблену на полтавському матеріалі. І коротко переповів зміст фільму. Щодо звільнення директора кінотеатру, то де тов. Ганнущенко уздрів, що Головка було звільнено саме за демонстрацію небажаної полтавському «істеблішменту» стрічки? Дослівно на ваше запитання я відповів так: «А в понеділок був звільнений директор кінотеатру В. Д. Головко... Привід було знайдено моментально!» Не треба мені приписувати того, чого я не говорив! Ніколи, навіть у похмурі застійні часи, людей за критику, за принциповість, за те, що не догодив, не звільняли. Знаходилися «благопристойні» формулювання. Такий формальний привід і наводить М. Ганнущенко: «В. Головко, використовуючи службове ста- «ПЕРЕЦЬ» відразу пішов у найбільших кінотеатрах і області. і фільм Полтави Стрічка, представлена працівником Центральної студії документальних фільмів Т. Черьоміною і автором сценарію В. Смирновим, вже кілька разів, згідно з планом «Кіноцентру», демонструвалась в Полтаві у липні 1989 року. Тому П. Стороженко виявився тут, м'яко кажучи, не щирим, написавши, що «мафія» все зробила, щоб полтавці цієї стрічки не побачили. Щоб якось виправдатись, звинувативши «мафію» у заборонних діях, П. Стороженко і В. Смирнов вигадали, що за демонстрацію цієї стрічки був новище, платив незаконно гроші підставним особам». Не будемо піддавати сумніву висновки комплексної ревізії. Можливо, колишній директор і був у чомусь винен. Але терпіли ж його на посаді, незважаючи, що порушення було встановлено «задовго до показу фільму» (з відповіді М. Ганнущенка). А тут, тільки показав, зразу геть! Дивний збіг, чи не так, товаришу зав. ідеологічним відділом? До речі, ніхто тов. Головка не схиляв «підтвердити». Я прекрасно розумію недоказовість подібних тверджень. Пряму. Але послідовність подій у часі наводить на роздуми. І я висловив їх уголос. КОР.: Ви помітили, що спочатку я, а тепер ось ви стали гаряче доводити, що «я не слон». Здається, чого яснішого, кожен готовий відповідати за кожне своє слово, мало того, при особистій зустрічі з М. Ганнущенком я висловив готовність нести відповідальність за свої запитання перед судом, від чого він, до речі, відмовився. Але у відповіді ситуація раптом набула вигляду якоїсь в'язкої «компри»... Можливо, через те, що її логіку важко уявити наочно? Бо всього потрошку: невеличке зміщення акцентів, плутанина авторства, удаване невігластво і спробуй: виплутайся! В шахах, приміром, подібні речі помітніші: пересунув крадькома фігуру з однієї клітинки на іншу все одно шахраювання! Хоч і порух невеличкий. Буквально в кожному абзаці тов. Ганнущенка доводиться хапати за руку, а це, признатися, втомливо, та й читачам нецікаво. В. СМИРНОВ: Давайте, на відміну від нашого опонента, іти текстом його відповіді буквально. М. Ганнущенко пише: «Стрічка, представлена працівником Центральної студії документальних фільмів Т. Черьоміною і автором сценарію В. Смирновим, вже кілька разів, згідно з планом «Кіноцентру», демонструвалася в Полтаві у липні 1989 року. Тому П. Стороженко виявився тут, м'яко кажучи, нещирим, написавши, що «мафія» все зробила, щоб полтавці цієї стрічки не побачили». Ще раз підкреслюю, що саме я запропонував Тетяні 6 Таке ставлення пре як Розмову вів П. СТОРОЖЕНКО. «Йшов у Радянському Союзі?» «Так». підкреслити різницю в поведінці у цій ситуації. Один відверто Зав. ідеологічним відділом обкому Компартії України М. ГАННУЩЕНКО. Мешканці будинку № 13 по вулиці Ватутіна ТАРАН, ДАВИДОВА, КАРПЕНКО. м. Полтава. до фактів що це: ідеологія чи звільнений з посади директор кінотеатру «Колос» В.Головко. В. Головко, дійсно, в минулому заслужена…


 Copyright © 1922-2024 "Перець"