Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1991 №03 Сторінка 3

(Гуморески, Телеграфне Агентство Перця)
Журнал Перець 1991 №03 Сторінка 3 - Гуморески, Телеграфне Агентство Перця. Зустрів ото Гриця Вареного, з яким не бачився із часів застою. Привіт, Гриню! Як масться-можеться? Нормально! Здрастуй! бадьоренько, як завше, відгукнувся Гриць. Розпитали один одного про життя-буття, про рідних, спільних знайомих; пораділи (я за нього, він за мене), що вчасно кинули курити, бо курцям тепер непереливки. Після цього, як тепер ведеться, розмова взагалі на усілякі проблеми, що нас обсіли, перескочила. Отут Гриць розійшовся не стримати! Послухаєш на всі наші болячки у нього ліки готові, за тиждень, ну, од сили за півтора усьому раду дав би. Аби тільки-но громада йому цю справу доручила... Не бачилися ми, як уже мовилося, з часів застою. Але відтоді Гриць анітрішечки не змінився такий же жвавий, такий же заклопотано-метушливий, такий же балакучий. Хоч зараз на трибуну чи до мікрофона. Дивився я на нього, дивився, слухав, слухав та й не стримався: Гриню, а чому б тобі не стати депутатом? Яким? одразу ж включився Грицько. Республіканським? Чого республіканським? Всесоюзним! Ні! на мій подив одрубав він. Та одразу ж і поцікавився: А коли туди вибори? Майже через чотири роки. Але, може, хтось вибуде, когось відкличуть. А то, дивись, і дострокові вибори призначать. У наш час усього можна чекати... А я, коли що, то й висуну тебе. Грицько на хвильку замислився. Ні, сказав він. Правда, уже не так твердо. Ну чого ти впираєшся?! Там, писали, буфет гарний. Навіть свіжі сосиски завжди є. Не в целофані! налягав я на агітацію. Сосиски то добре, мрійливо мовив Гриць. Тільки ж не оберуть мене. Та я сам буду твоєю довіреною особою. Усіх своїх сусідів намовлю, знайомих теж. Це не допоможе, зітхнув Грицько. От якби якусь комісію створили, щоб розібралася в моїй поведінці. Скажімо, чому я давав інтерв'ю їхнім, не нашим тобто, газетам, тоді інша справа. А хіба ти давав інтерв'ю їхнім газетам? Не давав. То я для прикладу кажу. Для якого такого прикладу?! здивувався я. Ти, Гриню, ніби з неба звалився: тепер же оно ті інтерв'ю уже на всі боки роздають, і ніхто в цьому не бачить криміналу! При останньому слові Грицько аж стрепенувся: О! Нехай би кримінальну справу проти мене порушили! Як проти отих двох слідчих, радісно заявив він. Е, голубе, чого захотів! Ти ж не слідчий. Та й взагалі, здається, нікого з можновладців не звинувачував у тому, що вони беруть «на лапу». Не звинувачував, визнав Варений. Ну от! А хочеш, щоб справу порушили, комісію створили, дорікнув я. Не можна ж вимагати того, чого не заслужив! Гриць наче б зрозумів безпідставність своїх забаганок. І геть…


 Copyright © 1922-2024 "Перець"