ГУМОР І САТИРА

Перець 1991 №07 Сторінка 3

(Іронізми, Гуморески, Друже Перче)

/ Перець /Журнал перець / Рік 1991 / № 07 / Сторінка № 3

Перець 1991 №07 Сторінка 3 - Іронізми, Гуморески, Друже Перче. кий голова із «Майської ночі» став ні сіло, ні впало нехтувати своїми обов'язками та ще й при- ОЛИ гоголівський сільсь- Мал. О. ГУЦОЛА пускатися усіляких несправедли-востей, приміром, категорично відмовився дати рідному синові згоду на одруження, з тогочасної вищої інстанції негайно надійшов грізний припис. Згадаймо: «Наказ голові, Явтуху Макого-ненку. Дійшло до нас, що ти, старий дурню, замість того, щоб зібрати попередні недоїмки і вести на селі порядок, одурів і чиниш капості. А внаслідок того, наказую тобі сей же час женити твого сина, Левка Макогоненка, на козачці з вашого ж села Ганні Петриченко-вій, а також полагодити мости на стовповій дорозі й не давати обивательських коней без мого відома судовим паничам, хоч би вони їхали прямо з казенної палати». Що й було «сей же час» і виконано. Пункт за пунктом. Найретельні-шим чином. Позаяк у силі влади і її можливостях тоді, либонь, ніхто не сумнівався. А ми сімдесят із гаком років тому билися за владу Рад та так, що юшка бризкала, і ниньки робимо те ж саме і з тією ж люттю, а ця влада ну ніяк не стає найспра-ведливішою у світі й найгуманні-шою та найчуйнішою у всесвіті, як теє обіцяли корифеї та основопо- ложники. Чому? Чому, наприклад, сім років не може дочекатися від неї захисту 82-річний Олександр Семенович Мельник із села Іванова Калинівсь-кого району Вінницької області? Десятки літ чесно і тяжко трудився, машиністом водив поїзди, заслужив медаль за війну та орден, і на старість не має спокою в рідному обійсті, де, як пише у своєму листі Олександр Семено- вич, «родився, хрестився і прожив Чого ви заглядаєте колесо спустило? Та ні, свого «Запорожця» шукаю... усе своє свідоме життя». А що сталося? Сталося, як у відомій пісні, отій, де «дужий безси- лого давить і жме»: молодий і здоровий сусіда, шофер Фасовий Іван Іванович нахабно, всупереч санітарним нормам, змурував упритул до Мельникової хати майже п’ятнадцятиметровий у довжину і шестиметровий у ширину хлів. Уявляєте сусідство? Й ніякі звертання Олександра Семеновича до різновеликих органів Радянської влади і досі не породили жодного суворого припису, який би примусив позбавлену совісті людину «не дуріти й не чинити капості». А чому теж уже кілька років змушений оббивати пороги Броварського райвиконкому та Київського облвиконкому ветеран праці Олександр Петрович Матвієнко із села Семиполки? Хіба тільки тому, що його сусіди Воробйови (не щастить же, трапляється, людям на сусідів!) відгрохали двометровий висотою і двадцятизгакомметро-вий довжиною паркан, позбавивши сонячного світла частину Матвієн-кового городу?! Ой, не тільки, дорогі читачі. А ще й тому, що часто-густо наші Ради хоч теоретично і мають владу, та практично її не використо- Не вір тому, хто тобі скаже, ніби у радгоспі «Рокити», що у Роменському районі, нема перебудови. Це чистісінька вигадка. Оскільки перебудова йде в нашому господарстві повним ходом. І не один уже рік. У 1982 році збудував наш рідний радгосп критий тік. Але за своїм прямим призначенням не прослужив він і дня. Рішенням керівництва нову будову було вирішено перепрофілювати під склад мінеральних добрив. Правда, у цій якості послужити токові також не пощастило. Бо під час його спорудження будівельники припустилися помилок, а подекуди взагалі відійшли від проекту. Коротше, одна стіна «току-складу» невдовзі завалилася. І ось керівники, почухавши свої мудрі потилиці, знову приймають рішення. На цей раз таке: капітально відремонтувати приміщення і пристосувати його під склад матеріальних цінностей... Що ж, поживемо побачимо, що чекає тік цього разу. Головне, що перебудова у нашому селі Діброва все одно триває. О. ГИРЯ. Сумська область. У цьому листі я вказую свою домашню адресу вул. Орешкова, 43, але не впевнена, що одержу від тебе відповідь. Бо такого будинку на обліку у Васищевській селищній Раді уже немає. Побудовано його більше ста років тому і знаходиться він у аварійному стані. За законом, я і моя малолітня донька, підлягаємо адміністративному виселенню з приміщення, яке ось-ось завалиться, в інше житло. Та на мої численні прохання правові та радянські інстанції Харківського району надсилають лише відписки: «...питання відселення Вашої сім'ї знаходиться на контролі». А хто відповідатиме за такий «контроль», якщо у нашій квартирі обвалиться стеля? 3. ЯЦУН. с. Васищеве на Харківщині. Спеціалісти твердять, що з космосу досить добре проглядається наша планета. Не знаю, може, це і так. Але, Перче, повір: є у Лисянському районі такий об'єкт, що ні з землі, ні з космосу нічого на ньому не розгледиш. Позаяк керівники його засекретили своє виробництво так, що важко втямити, чим займаються тут люди. Скрізь валяються купи якогось залізяччя. Просто неба іржавіє якесь обладнання, а в бур'янах ховаються цілі залізничні платформи... Тому я навіть сам не знаю: чи називати тобі, друже, це підприємство, чи ні? А раптом Дашківський комбінат каолінових глин належить до засекречених об'єктів? І вся ота безгосподарність лише бутафорське прикриття від чужого ока? В. МЕЛЬНИК. Черкаська область. Зараз пішла пошесть міняти назви вулиць. А ми свою ні на яку іншу не проміняємо. Джерельною зветься наша вулиця. Правда ж, гарно? Головне милозвучно... Так от, назву не поміняємо навіть при тому, що живеться нам на цій вулиці, вірніше в будинку № 79 по ній, ой…

Іронізми Гуморески Друже Перче

Бібліотека | Журнал перець | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Сатира

Copyright © 2021-2026 "Перець - гумор і сатира"