Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1991 №07 Сторінка 2

(Допекло, Телеграфне Агентство Перця, Байки, Фрази)
/ Журнал Перець /Архів / Рік 1991 / № 07 / Сторінка № 2
Журнал Перець 1991 №07 Сторінка 2 - Допекло, Телеграфне Агентство Перця, Байки, Фрази. л ' ж» ПРОГНОЗ НА МИНУЛЕ Революції зароджуються на кухні!.. Ну, де ми ще зовсім недавно шепотілись, висловлюючи власне невдоволення? Що і те у нас не так, і се нам заважає та муляє. І взагалі коли жити почнемо? Отак повольтеріанствуємо ввечері над котлетою, подисиденствуємо під кефір, відвівши трохи душу, а раненько, гляди, як і увесь радянський народ, на роботу подріботимо. Щоб і надалі, як один, «схвалювати та підтримувати». І листи від імені урочистих зібрань на персональну адресу слати. Коротше, жили як каструля із подвійним дном. Знизу її підігрівають, а нагорі й не булькає... Але то глибокий застій був. Хоча застій, за Карлом Марксом, також рух. Хай і на місці. Та ось сколихнули квітневі тези народ. Але не ті, що на Фінляндському вокзалі та із броньовика виголошувались. А інші... Що вже шостий рік в усіх на вустах... Ну, гадали, хоч теперечки заживемо по-новому, цивілізовано. Як і належить правнукам славетним. Відкрито й гласно! Без насильства і страху! Демократично й плюралістично! Позаяк матінка-історія нічого ліпшого, аніж народовладдя, поки що ще не придумала. Тож вийдемо, нарешті, з наших задушливих кухонь. Дихнемо передгроззям. І у мирі та злагоді побудуймо демократичне суспільство... Ні, не те, що уже колись мали. І таке усім знайоме до болю. Де на одних нарах, немов у тій дитячій лічилці, демократично сиділи: і цар, і царевич... Даруйте!.. І нарком, і академік, і селянин-кол-госпник, і швець-індивідуал... А далі за списком. Професій та їх представників. А таке суспільство... Нове! Щоб аж ух! Бур- жуїнам на чорну заздрість, собі на світлу втіху. От тільки серед будівельних бригад неув'язочка сталася. Точніше, між виконробами перебудови. Генплани, зрозуміла річ, у всіх різні у радикалів, у поміркованих, у консерваторів. Зате підходи, як і лексика, наче у близнюків-братів однакові. Як у «Короткому курсі». На всі часи та всі народи створеного... Хто не з нами той проти нас!.. Пам'ятаєте цей безсмертний заклик? Скількох уже встиг він розвести по барикадах. Ми по цей бік, ви по той. Як у буремну громадянську. Правда, перед штиковою протиборці ніби один куплет тягнуть: «Зто єсть наш последний...» Що ж, останній так останній. Та хто ж після бою залишиться? І хто кому плюралізм свій опісля демонструв атиме? Тим паче, що аргумент у всіх залізний, як логіка класової боротьби: більшість завжди права, правда на боці більшості. Міцно, погодьтеся, сплетено. Й безкомпромісно. Як удавочка. На шиї меншості. Тому: усім нам слава! А всьому вашому ганьба!.. І хто був нічим той буде всім! Ось і черга із драбинами до постаментів вишикувалась. На вакантні місця нові ідоли подерлися. Народ, виявляється, мусить знати своїх героїв... І усе так красиво, і, головне, під гаслом загальнолюдських цінностей. Але суто на ідейній платформі... Від якої, гляди, вже і наш бронепоїзд відходить. На захист наших же принципів. Якими вже ніхто і ні в чому поступитися не може. І не хоче. Хоча насильство ніколи не мало ніяких принципів... Як, до речі, і довговічних опонентів: звільнялося від них якщо не за допомогою влучного ярличка, то при сприянні товариша Маузера. Бо «ми наш, ми новий світ збудуєм...» Без імперії! Проте як бути з імперським мисленням, що таки сидить у декому з нас?.. «Ми не раби!» з усією пролетарською ненавистю кажуть ліві і праві. І затиснуті з усіх боків центристи. Авжеж, ми не раби! І сповідуємо начебто нове мислення. Але чому ж тоді за своє чергове «світле майбутнє» ми знову боремося вчорашніми методами? Справді, раби не ми! Тільки чому так багато у декого рабської психології? Нехай уже і здемокра-тизованої. Чому так легко відхрещуємось від усього того, на що ще вчора затято молилися? Чому стільки категоричності в наших судженнях? А в результаті... У всіх партій та партійок, фракцій та фракційок, фронтів та фронтиків, рухів та рухиків, комітетів та комітетиків генеральна лінія одна: хто кого?! Хто кого переборе у боротьбі за владу... Але взяти владу, як вчать призабуті нині класики, лише півділа. Головне її утримати. Тож підійдемо до наших рідних кухонь діалектично. І, про всяк випадок, не станемо говорити про кухонні посиденьки у минулому часі. Може, ще доведеться помітингувати на них під пиріжки з капустою? Якщо, звичайно, ті пиріжки будуть. І якщо хтось із нових батьків «народовладдя» не заборонить збиратися більше трьох... ТЕЛЕГРАМА У МІШКУ її СУМСЬКА область. (Кор. ТАП). Телеграму в мішку одержав нещодавно житель с. Куземин І П. О. Колмик. «Моїй дружині мали робити операцію в Охтирці, розповів Павло Олександрович кореспондентові ТАП. Дуже я хвилювався за неї, переживав. Одне слово, не витримав, поїхав у райцентр і дізнався, що й до чого. Приїжджаю додому, а мені увечері приносять телеграму, яку я мав одержати II е вчора. «Чому, 11 таю у листоноші, так пізно?» «Так її ж привезли з райцентру у мішку разом з листами!» Добре, що від Охтирки до нашого села усього п’ятдесят кілометрів. А то везли б того мішка не один тиждень». II ЩЕ ОДНА П’ЯТИРІЧКА! ХМЕЛЬНИЦЬКА область. (Кор. ТАП). У постійному очікуванні світлого майбутнього, яке асоціюється у них з газифікацією, живуть мешканці будинку № 106 по вулиці Жовтневої революції в Кам’янці-Подільському. Якщо вірити письмовому запевненню тодішнього голови міськвиконкому В. І. Крилова, воно мало наступити в 1988 році. Потім начальник міського житлово-експлуатаційного об’єднання В. В. Марушевський переніс його на 1990 рік. І нарешті новий голова міськвиконкому Ю. А. Москалюк родний газ буде у квартирах в 1995-1996 роках. Мешканці будинку з приємністю відзначили це на п’ять років раніше, ніж кожна радянська сім’я, в тому числі й кам’янець-подільська, матиме обіцяну окрему квартиру. III II II II III II 11 (е твердіше пообіцяв: прн- II ЕКСТРАСЕНСИ У ХІМЧИСТЦІ II (о ПОЛТАВСЬКА область. (Кор. ТАП). В хім-…
 Допекло  Телеграфне Агентство Перця  Байки  Фрази

Бібліотека | Архів | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Обкладинки | Про Перець | Рейтинг

 Copyright © 1922-2024 "Перець"