Перець
ГУМОР І САТИРА

Перець 1991 №12 Сторінка 11

(Іноземний гумор, Байки)
Перець 1991 №12 Сторінка 11 - Іноземний гумор, Байки. ІНОЗЕМНИЙ ГУМОР Малюнки з журналів «Лудаш Маті» пешт), «Ойленшпігель» Роман» (Бухарест), « ж» (Буда- (Берлін), «Мофтул (Белград), «Рогач» л.. .4 МІ НІ-БАЙКИ ПРИЄМНА ЗУСТРІЧ НЕОБЕРЕЖНІСТЬ І НАСЛІДКИ Лисиця після зустрічі з Півнем довго облизувалася. Миша наступила Котові на хвіст і не встигла попросити вибачення. Анатолій ШЕЛУДЯК. СМІХОХРОНІКА ТУРНІР ГОСТРОСЛОВІВ Твердячи, що «для веселия планета наша мало оборудована», видатний поет сучасності, мабуть, сам до кінця не усвідомлював, як прицільно вліпив він у самісіньку точку. І все ж Україна сміється. У її столичному головному кіноконцертному палаці пройшли традиційні «Вишневі усмішки», Одеса провела свою знамениту щорічну «Гуморину», на батьківщині нашого незабутнього одноперча-нина відбулися олійниківські читання, по велелюдних містах з успіхом подорожує львівський театр «Не журись!», а побіля колишньої козацької столиці Хортиці, у преславному нинішньому Запоріжжі витівники й жартівники, піснярі й танцюристи, сатирики й гумористи аж на три дні окупували міський цирк і міцно утримували позиції на арені, потішаючи благородну публіку запеклими поєдинками. Правда, на відміну від гладіаторських боїв і середньовічних ристалищ, змагання були абсолютно безкровними, а замість гострих ратищ, кинжалів і харалужних мечів у хід пускалися шпильки дотепів, вістря рим, убивча пародія та інша не менш грізна зброя, яка час від часу спричиняла у залі вибухи реготу. Обійшлося без жертв, хоча справедливості ради треба відзначити, що глядачі час від часу просто помирали зо сміху. І головне були переможці, але не виявилось переможених. Усі учасники цього унікального турніру були гідно винагороджені якщо не дипломами, призами і значками, то щедрими оплесками запоріжців тонких ці-нувальників гумору. Та й було ж на що подивитися і що послухати: до Запоріжжя з'їхалися автори, самодіяльні колективи, читці аж із 16 областей республіки! Чи не найбільше симпатій завоював народний хор «Зоряниця» із Миколаєва своїм яскравим різнобарвним лице дійством «Веселий ярмарок» на теми жартівливих українських пісень. Та й житомирці, і сумчани, і хмельничани примушували присутніх розтягувати роти, що називається, від вуха до вуха. Не пасли задніх і господарі: артисти-аматори з виробничих об'єднань «Дніпро-енерго», «Запоріжтрансформатор», металургійних підприємств, письменники-гумористи Петро Ребро, Володимир Чубенко, Владилен Прудовський, Віктор Матусов... Та й самі глядачі взяли в цьому сміхосвяті, сказати б, посильну участь: зокрема, не обійшлося без традиційного перетягування каната, боксу із зав'язаними очима, а також полювання у прямісінькому розумінні! чи не за найціннішими у сьогоднішній нашій дійсності призами двома живими поросятами, випущеними на арену. Тут, ясна річ, не сплохувала краща половина людства... А вік учасників коливався від літнього залізничника-пенсіонера Петра Симака до його дев'ятилітньої внучки Оксани Бондаренко, яка декла мувала гуморески з таким завзяттям, що й сам Анатолій Литвинов позаздрив би! Привезли із собою дещицю перцю і співробітники та постійні автори нашого журналу Григорій Єлишевич, Степан Гриценко... Причому перший із них навіть відхопив якогось там приза, а другий і третій (третього автор, з властивою йому скромністю, називати не хоче) виступали поза конкурсом. Ощасливив Мал. В. ЧМИРЬОВА запоріжців своїм приїздом і москвич Михайло Ляшенко фейлетоніст «Литературной га- зетьі» і водночас редактор новоспеченого журналу «Чудила». Отож, «браво!» зусиллям запорізьких профспілок, літераторів та працівників культури, які як для першого разу!…


 Copyright © 2021-2026 "Перець - гумор і сатира"