Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1991 №12 Сторінка 2

(Допекло, Коротко кажучи, Афоризми, Телеграфне Агентство Перця)
/ Журнал Перець /Архів / Рік 1991 / № 12 / Сторінка № 2
Журнал Перець 1991 №12 Сторінка 2 - Допекло, Коротко кажучи, Афоризми, Телеграфне Агентство Перця. А сам поспішу роз'яснити думку, винесену в заголовок. Роблю це негайно, бо, якщо відкладу до кінця Час не терпить у парламенті і під його мурами зібралося хтозна- скільки різночинців, яких не годуй, а дай лишень розігнати перевірену часом колгоспну систему, яка, відомо, ще не сказала свого останнього слова. Я, правда, не знаю, об чім воно буде, але знаю передостаннє, покладаючись на яке і хочу порятувати від можливої наглої смерті колективне господарство. Ви знаєте, як ниньки сутужно з товарами. ВИБІР БЕЗ ВИБОРУ Чого ми навчилися за минулі роки так це повторювати гасла, не вдумуючись у їхній зміст. Повторювати голосно, емоційно. Хто голосніше вигукне, той і лідер. От сьогодні, приміром, усі кричать про демократію. А спитайте у будь-кого з тих, хто кричить, що воно таке демократія і з чим її їдять? Він дуже здивується. «Як, скаже, ти й досі не знаєш? Ну і дурень!» От і всі пояснення. Або, скажімо, з усіх трибун, у тому числі урядових, сьогодні лунає слово ринок. Лозунги з цим словом так і смоляться на голови отетерілих слухачів, читачів, глядачів: «Дайош ринок!», «Ринок або смерть!», «У ринку наш порятунок!». Мимоволі спадає на думку, що правильно роблять оті господарники, котрі не поспішають знімати з фронтонів усіляких будівель знайомі до болю транспаранти з крилатими словосполученнями «Наша мета комунізм», «Вперед, до перемоги комунізму!» Бо ж варто замінити останнє слово на «ринок», і матимеш цілком сучасне гасло. Тільки, знову ж таки, що воно таке ринок, який ми називаємо рятівним колом, панацеєю, виходом з безвиході. Якщо звернутися по роз'яснення до економістів, вони радісно розтлумачать, що ринок це свобода економічних стосунків між виробником і споживачем. Коли ж спробувати скласти уявлення про наш імовірний економічний ринок з останніх урядових рішень та указів, то вийде дуже магазини вже давно нагадують покинуті людністю хутори, де бродять лише вірні обійстю коти. Якщо завмаг носить вуса, подібність стає підкреслено очевидною. Я прошу вибачення у працівників прилавка за порівняння. Це на той випадок, якщо мене потягнуть до суду за образу корпоративної гідності а я вже перепросився! Отож, із магазинами все ясно. Але, прошу в громади уваги, торгівля, незважаючи на обставини, не припинилася. її перебрали до себе колгоспи, і правильно зробили, бо де ниньки придбаєш, приміром, автомашину, пилосос чи художній паркет?! Не в магазинах же, які тримають відкритими в основному для того, щоб було де сховатися від дощу. Не знаю, чи так міркував головний інженер колгоспу імені Богдана Хмельницького Кам'янсько-Бузького району В. П. Лоза. Але я, ознайомившись із документами Львівського обласного контролю про його покупки, подумав саме так. Лоза на якомусь там етапі боротьби за технічний прогрес оголосив нещадну боротьбу з домашніми порохами. І так захопився їх виловленням, що торік придбав через рідне господарство аж 4 (чотири) пилососи. Тільки прошу не напирати на прилавок реалізація йде для «своїх», і кодекс «Людина людині...» тут ні до Хай живе наш ліс найдрімучіший у світі! Свої творчі невдачі в роботі над еротичним романом виправдовував тим, що Муза в нього й не ночувала. А може, нам потрібен соціалізм не тільки з людським обличчям, а ще й з людським життям? Раб вичавив з нього людину по краплі. Деякі чого. Між іншим, не маючи бажання дратувати публіку, скажу, що головний інженер узяв також 2 (два) холодильники, оголосивши, вочевидь, війну і високим температурам, які сприяють утворенню покойових порохів і надвірних куряв. Коли все це вдалося приборкати, він узяв ще 3 (три) кухонні машини. Але навіть при такій чіткій організації торгівлі, як завжди і скрізь, трапилися окремі недоліки і прора-хунки порушено кримінальну справу у зв'язку 3 помилковою реалізацією 4-х (чотирьох) холодильників через заступника голови колгоспу з комерції Б. А. Харченка. Не зазираючи до папок слідчого, висловлю свою суб'єктивну оптимістичну точку зору: мабуть, усе налагодиться, зарубцюється, загоїться. І хай мене не лають за ці невмотивовані передбачення сказати добре слово, підтримати в непе ради у хвилину ніколи не заборонялося. Тим більше, що й без холодильників є багато чого. У січні цього року за накладною № 38 у колгоспі було продано якомусь І. Й. Яремку... два меблевих гарнітури. Спочатку було слово. А вже потім його занесли до «справи». Мазепа перейшов на бік шведів тому, що відчував: соціалізм вони побудують раніше. Поправку було прийнято обома палатами, але відхилено головним лікарем. Черга билася героїчно до останнього купона. Михайло ФРЕНКЕЛЬ. кумедна картинка. Ця свобода стосунків виглядатиме так. Уявіть змагання боксерів. Один, бадьорий і нахабний, несамовито стрибає по рингу і щосили гамселить куди попало кволого і зацькованого, зв'язаного по руках і ногах, та ще й прикутого до канатів. Так от, бадьорий і нахабний це виробник, а кволий і зацькований споживач. Як вам така свобода стосунків, коли виробник, яким на сьогодні, в основному, є держава, «височайшим» указом одержав свободу бити наповал так званими вільними, ринковими цінами споживача? У той час, як бідний споживач свободи не має ніякої. Він не має навіть свободи вибору змушений купувати лише те, що йому підсовує виробник-монопо-ліст. А головне, сам позбавлений можливості продавати. Продавати те, що має робити його на ринку повноправним партнером свою робочу силу, свою кваліфікацію. Бо праця, коли вживати економічну термінологію, такий же самий товар на ринку, як шкарпетки, капелюх, чоботи, і для того, щоб останнє купити, він мусить продати працю свою. І ось тут виявляється, що працю свою продати не так-то й просто. Існують десятки обмежень, що зв'язують по руках і ногах. Наприклад, прописка. Спробуй без неї влаштуватися на роботу. Або квартира. Хто тобі її дасть або продасть, якщо ти довго і нудно не стоїш на черзі. Або медична допомога, яка надається за місцем проживання. Або... Усіх «або» не перерахуєш. Та одне ясно свободою економічних стосунків тут і не пахне. Пахне іншим однобокістю, свавіллям і диктатом. Диктатом виробника. Так що, шановні, давайте, виголошуючи ті чи інші гасла, усе ж таки вдумуватись у їхній зміст. Мал. Ю. КОСОБУКІНА 2 Спитаєте: навіщо два? Не знаю. А от що без…
 Допекло  Коротко кажучи  Афоризми  Телеграфне Агентство Перця

Бібліотека | Архів | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Обкладинки | Про Перець | Рейтинг

 Copyright © 1922-2024 "Перець"