Перець
ГУМОР І САТИРА

Перець 1991 №11 Сторінка 9

(Іронізми)
Перець 1991 №11 Сторінка 9 - Іронізми. Мал. С. ФЕДЬКА Т ЖІИ Пора одностайних бурхливих оплесків, здається, назавжди булькнула в Лету. І все ж, попри усі наші нинішні негаразди, час від часу виникає таке жагуче бажання поаплодувати, що аж долоні сверблять! Особливо коли бачиш, як рішуче подекуди ламають оту, як її... Ну, оту стару, струхлявілу, геть зовсім нікчемну і нікудишню командно-адміністративну систему і на її місці... Отут з аплодисментами почекаємо. Бо на місці старого часом проростає щось таке неприємне і знайоме до болю, що руки мимохіть опускаються. Здається, от чом би й не привітати бадьорим «браво!» рішучу ініціативу обласного управління «Вінницянафтопродукти», яке запропонувало аграріям Барського району укласти з ним прямі договори на постачання пальним і мастилами, минаючи таку бюрократичну ланку, як райагропостач? На біса він вам здався, той посередник, сказали нафтові королі. Майте діло з нами не пропадете. І аграрії дружно погодилися. І що ж? Вийшло все так, як обіцяно. З пальним барські колгоспи й радгоспи горя не знали: навіть в умовах сучасної паливно-енергетичної кризи їм сповна наливалося за фондами, ще й поза фондами аж 555 тонн автобензинчику за рік перепало. Ну, як тут не загорлаєш радісної оди прямим виробничим зв'язкам? Але стривайте, стривайте... Щось ніби таке ми у школі проходили... Ага, скільки в один резервуар вливається, стільки ж з іншого навпаки, виливається... У той час, коли любі нафтопостачальницьким серцям барські агроклієнти купалися в понадфондо-вому пальному, їхні сусіди могилів-подільці, му-ровано-курилівці, шаргородці не одержували й того, що їм належало. І взагалі, фонди пального по області було реалізовано лише на 95 відсотків. Крім того, в інші райони тисячами тонн безцеремонно сплавлявся прямогонний, низькооктановий, непридатний для автомобілів бензин. У Барський же район ані краплі... «Сиі Ьопо?» кому вигідно? цікавилися в таких випадках древні римляни. Поцікавимося і ми. Ну, про те, що така лафа перш за все вигідна барським нафтоспоживачам, говорити не доводиться. Хоча й там була своя градація, своєрідний поділ на «білих» і «чорних». Скажімо, спиртзаводові надзюркотіло понад фонди 13 тонн автобензину, двом цукрозаводам 38 тонн і так далі, а вже такій дрібноті, як от, приміром, селекційна станція, що з неї взяти? так тій близько сотні тонн недокапало... Отака, бачте, новація: кому черпаком, а кому чайною ложечкою. Бо своя рука, як відомо владика. І з цього погляду стають зрозумілими архіпрогресивні вигуки вінницьких нафтопродукто-виків: а на біса їм, і справді, здався отой агропостач, який тільки заважав самим розподіляти державне пальне за принципом: дам тому, хто любий серцю моєму? О ні, автор зовсім не проти ламання старих структур. Боже збав! Може, без тих райагропостачів і справді уже час успішно обходитись. Як обходяться без них у деяких інших областях: скажімо, на Івано-Франківщині чи на Запоріжжі... Але там відповідно управління спочатку ввійшли зі своїми пропозиціями в уряд республіки і одержали на те дозвіл. Вінницьким же нафтотримачам возитися з тими дозволами і звалювати на себе нову халепу забезпечувати пальним агроклієнтів усієї області зовсім не посміхалося. Вони зробили хитріше: облюбували для себе один район і в цьому одному, окремо взятому районі, створили таке собі невеличке, оранжерейно-тепличне паливне Ельдорадо. За рахунок, як ми бачили, інших районів. І не за винятково гарні очі барських дівчат і молодиць, як то неважко здогадатися. А…


 Copyright © 2021-2026 "Перець - гумор і сатира"