ГУМОР І САТИРА

Перець 1991 №02 Сторінка 9

(Гуморески, Вітаємо ювілярів)

/ Перець /Журнал перець / Рік 1991 / № 02 / Сторінка № 9

Перець 1991 №02 Сторінка 9 - Гуморески, Вітаємо ювілярів. ювілярів! ГУМОРЕСКА Блимаючи сигнальними ліхтарями, сріблястий лайнер рівно гудів усіма турбінами і повільно плив над пухкими, схожими на величезні шматки вати, хмарами. Запряжені у крісла пасажири займалися своїми пасажирськими справами хтось дрімав, відкинувшись на м'яку спинку, хтось читав куплену в аеропортівському кіоску книжку, хтось поглядав в ілюмінатор на поля, озерця та дороги, що раз у раз виникали в розривах хмарної завіси. І раптом, коли білява бортпровідниця з професійною посмішкою почала розносити лимонад, у пасажирському салоні пролунав гучний хрипкий голос: Спокійно! Всім залишатися на місцях! У проході між кріслами стояли двоє статечних молодиків один зухвало перекидав з долоні на долоню гранчасту «лимонку», другий міцно тримав напереваги ручний кулемет. Командира сюди! гаркнув той, що з кулеметом, цілячись бортпровідниці межи очі. Ми не жартуємо! Ти ба, ще й погрожує мені тут, презирливо стулила губи дівчина і рушила до кабіни екіпажу. Отримавши коротку й повну обурення інформацію про становище в пасажирському салоні, командир вийшов до нападників: Ну, що, шановні? За бугор закортіло, якщо не помиляюся? Не помиляєшся, грізно пробуркотів той, що з кулеметом. Тільки швидше давай і без дурниць. Бо ми можемо й прискорити події, він скреготнув затвором і взяв на приціл найближчий ряд пасажирів. Втямив, командире? Утямив. А куди саме бажаєте? Усе одно, озвався другий терорист. Хоча б до Парижа. Нема проблем! з готовністю озвався льотчик. Тобто як це нема проблем?! раптом скочив з крісла лисуватий чолов'яга в імпортному костюмі та окулярах «референт», схожий водночас на голову процвітаючого кооперативу і на модного лікаря-стоматолога. От проблеми якраз і є! Я протестую!! Одвівши ліктем від свого обличчя кулеметний ствол, він вистрибнув на середину проходу і обурено промовив: Ці речі слід вирішувати тільки демократичним шляхом, а не отак, зненацька, та ще й подібними антигуманними методами! Та я... Від хвилювання лисуватий захисник демократії затнувся і, перевівши подих, звернувся до нападників: Мушу зауважити, громадяни, що ви тут не самі! Крім вас, у літаку знаходиться ще багато пасажирів, і нав'язувати їм свої бажання зі зброєю в руках це, добродії, ганебний пережиток застійного минулого. Ви не перебивайте мене, а краще послухайте, що я вам скажу. Заходять колись до моєї квартири люди в цивільному, здоровкаються зі мною та з моєю дружиною Ларисою Едуардівною, і що ж ви думаєте? везуть до свого КДБ! І починають кричати, лякати та запитувати про мого двоюрідного брата Йосипа Арнольдовича. Ви хочете знати, що зробив їм мій бідний двоюрідний брат? Я вам відповім. Він бовкнув у якійсь компанії, що йому набридло наше людожерське суспільство. Хіба порядні люди забирали б за це мого єдиного двоюрідного брата до свого КДБ? Ні в якому разі. Хіба порядні люди називали б мене на допиті «громадянин»? Ні в якому разі. Порядні люди згадали б, що в мене є ім'я та по батькові Борис Семенович... Давайте вже коротше! заблагав той, що з «лимонкою». Чого ви від нас хочете, Борисе Семеновичу? Оце вже ділова розмова. Я бачу, що ви зовсім не хочете бути схожими на тих непорядних людей, які грубо запитували в мене та моєї дружини Лариси Едуардівни про мого двоюрідного брата Йосипа Арнольдовича.…

Гуморески Вітаємо ювілярів

Бібліотека | Журнал перець | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Сатира

Copyright © 2021-2026 "Перець - гумор і сатира"