Перець
ГУМОР І САТИРА

Перець 1991 №02 Сторінка 5

(Іронізми)
Перець 1991 №02 Сторінка 5 - Іронізми. ШАЛАНДОЮ -ДО ПАРЛАМЕНТУ Закінчення. Початок на стор. 3. але й рядовий одеський бендюжник за свої вільно конвертовані копійки. А вже якщо вони збиралися в «Гамбринусі» після роботи розпити бочечку баварського на трьох, то там би вистачило пригостити весь кворум вашого шановного парламенту з нагоди прийняття свіженької Декларації про державний суверенітет України. Тим паче, що українського хліба, сала і отих бісових смажених гиндиків теж було навалом. Уся Європа і значна частина Америки з нашого Привозу та з нашої Хлібної Гавані їли й нахвалювали! (Стогін у залі: «Досить про це слухати!», «Хай йому грець!»). Добре, співгромадяни, облишмо поки що фактаж, тим паче, що ви вже почали здогадуватися, у чім полягав певний державний інтерес до безмитної Одеси. У тому, що вона на практиці здійснювала віковий принцип здорової економіки: «Живи сам і давай жити іншим!». І кожен нормальний одесит, котрий саме так жив, котрий завалював не лише всю Одесу, а й інші міста і країни гарними товарами і пристойними послугами, цей одесит був великою людиною! Ось вам і відповідь на друге запитання: чого це вільні бендюжники підводились, коли я заходив до їхнього парламенту... (Дехто у залі стихійно підводиться. Головуючий дзенькає олівцем об порожню склянку). Не треба демонстрації, дорогі парламентери! Одесит Костя до вас, власне, у справі. Якщо ви будете такими люб'язними й дасте неформальному пісня... вибачте, пенсіонерові з Одеси ще дві хвилинки, то економічна суверенність України від цього лише виграє. Тільки давайте відверто і чесно. Поки громадянам нашої республіки ваша політика не наповнить порожні миски і радикально не поміняє діряві шкарпетки, вона буде називатися не політикою, а, вибачайте, босякуванням по телевізору. Кожен повинен терміново замислитися над моїм третім запитанням: чим громадянин відрізняється від радянського босяка? А тим, що він, окрім права захриплого голосу, одержує в законодавчому порядку іще дещо. Наприклад, добрячий шматок землі, кілька сот конячих сил або мотошаланду солідного тоннажу. Так ось, ми, уцілілі одесити, від самого початку, як це кажуть, доленосної перебудови з її матюкальною гласністю не втомлюємося ввічливо повторювати: «БУДЬ ЛАСКА, ПОВЕРНІТЬ НАМ ЗАКОННЕ ПРАВО БУТИ ПОВНИМИ ГОСПОДАРЯМИ СВОЄЇ СПОКОНВІЧНО ВІЛЬНОЇ ТЕРИТОРІЇ І АКВАТОРІЇ!». Записали на табло? Пишіть далі: і тоді всі прапори знову будуть до нас у гості. І тоді нормальне людське життя повернеться не лише на наші береги, а й стане прикладом і підтримкою для всіх від Києва до Лубен. Ну, а якщо хтось призабув, що таке ОДЕСЬКЕ ПОРТО-ФРАНКО, і йому вже більш звично називати таку очищену від командно-бюрократичного глупства землю і воду «зоною», грець із ним. Хай називають Одесу з усією її областю «зоною вільного підприємництва». (Голоси: «їм тільки дай!», «А може, дати?»). Не чую, любі ви наші народні обранці, чіткого одвіту з минулого літа. Вибачте за нагадування, але саме минулого літа одній зацікавленій одеській районній Раді, а саме Жовтневій (це яка незабаром стане Дюківською), так закортіло привернути вашу увагу до виходу з економічної кризи, що вона взяла і відбила телеграму в парламент. Причому зі скромною пропозицією: якщо побоюєтесь за всю економічно вільну Одесу, то законодавчо дозвольте хоч би вільно-експериментальну зону в масштабах одного окремо взятого одеського району, де ні Молдаванки, ні Пересипу. Але зате із всесвітньо відомим оперним театром і таким же портом. Звичайно, у цьому випадку можуть виникнути тимчасові незручності всередині самої Одеси: приміром, кордон «зоночки» довелось би проводити поміж вулицями, будинками та квартирами. А митний догляд проводити між кишенями одного й того ж піджака. Але нехай! Метиковані одесити розібрались би й…


 Copyright © 2021-2026 "Перець - гумор і сатира"