Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1992 №09 Сторінка 5

(Гуморески)
/ Журнал Перець /Архів / Рік 1992 / № 09 / Сторінка № 5
Журнал Перець 1992 №09 Сторінка 5 - Гуморески. Мал. А. ВАСИЛЕНКА Ой, помилилась! Не в того клюнула... ЗЕЛІНСЬКОГО Ціни ал. С. ФЕДЬКА Мал. В. ЧМИРЬОВА Іван СОЧИВЕЦЬ. м. Київ. Під ТРИ МИЮ 1 л і сам атеїст ал. С. ФЕДЬКА геть КОРУПЦІЮ І в вемм1 4їх ДРАМАТУРГІЗМИ Актор добре грав... на публіку. Трагедія нашого часу: комедія без глядачів. На жаль, невміння писати не завжди збігається з умінням не робити цього. Леонід СУХОРУКОВ. Режисер стояв за правду життя: вимагав, щоб виконавець ролі Тараса Бульби горів на справжньому вогнищі. Надзадача створити епоху, гідну наших п'єс. Володимир ГОЛОБОРОДЬКО. є Днями Віктор Судачок заходить до мене у відділ і кличе вийти у коридор. Покурити. А в нас там потаємне місце є: старі шафи в кутку зсунуті. Зсунуті так, що гарний закапелок вийшов. Ніби кімнатка. Це щоб можна до архівів доступитися. Ось там ми і облюбували місце. Підходимо з Судачком до закапелка, а звідти раптом голоси доносяться. І не тільки чоловічі. Хтось випередив нас, сіпаю за рукав Судачка. Виходить, що так, завмер Віктор. Розуміємо, що підслуховувати чужі розмови негоже. Але й цікавість розбирає: що воно там за збіговисько? Хотіли повертатися, аж чуємо: Обстановка, шановне добродійство, дещо не урочиста, та доки зорганізуємось, маємо потерпіти. Голос жіночий. І дуже знайомий. Ніби Людмили Утопленої. Чуєш, хто говорить? шепчу Судачкові. Та чую. Утоплена. У неї ж голос такий хрипкий, що аж скрипить. Від курива надмірного, додаю. Замовкаємо. А з закапелка нове: Людмило Федорівно! Не вибачайтесь. Поки що не до комфорту. Це ж тільки установчі збори. І майже підпільні. Без розголосу. Головне, щоб ніяка скотина не підслухала та не розляпала. Бо ще на глум візьмуть. А цього впізнаєш? запитую Судачка. Петро Шмурдя,- не вагаючись відповідає Віктор. Він, підтверджую. Що ж це там у них відбувається? Послухаємо, кивнув мені Судачок, розминаючи в пальцях сигарету. Давай закуримо, щоб на нас підозра не впала. А з-за шаф знову голос Людмили Федорівни: Може, кого на стрьому виставити? Щоб уберегтися від чужих вух. Береженого й бог береже. Плювати! Нині все дозволено.…
 Гуморески

Бібліотека | Архів | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Обкладинки | Про Перець | Рейтинг

 Copyright © 1922-2024 "Перець"