Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1992 №13 Сторінка 3

(Гуморески)
/ Журнал Перець /Архів / Рік 1992 / № 13 / Сторінка № 3
Журнал Перець 1992 №13 Сторінка 3 - Гуморески. Я йшов додому повагом, свідомий свого суспільного значення. Мабуть, приблизно так поверталися в Рим переможні полководці. Дехто вже знав, чим закінчилися наші змагання з адміністрацією заводу. Півтори тисячі надбавки на душу ми з неї витиснули, прострайкувавши всього день. На автобусній зупинці Микола, з яким ми вчилися колись у ПТУ, ляснув мене по плечу: Молодці! А я своїх ніяк не підніму. Ні роботи, ні заробітків. Так і застряли на шести тисячах! Коли я вийшов з автобуса, назустріч трапився Володька. В депо працює. Ми з ним інколи разом пиво у «Криниці» п’ємо. КЛАСОВА БОРОТЬБА ГУМО РЕ С К А А-а, чув, що вам накинули... Для нас це вже минулий етап. Тиждень тому нам добавили по дві тисячі, щоб тепловози поперек рейок не поставили... Та ти що?! Точно. Настрій трохи підупав. Уже неподалік від свого будинку я обігнав сусідку Катю. Вона важко тягла велику господарську сумку. Мабуть, щось дістала, добу вальни ця: Чоловік у неї вчитель. Нічого не може. Привіт, Катю! Привіт. Добились? Та так... А нам два дні тому вдвічі збільшили. І пообіцяли по бартеру обслуговування. Оце несу, дещо... додала вона обережно. Мабуть, щоб я не просив. Я аж зашпортався. Як: виходить, наша боротьба намарне? Все одно хтось більше одержуватиме? І наскільки! Ще й обслуговування добились на пільгових умовах. Хоча не роблять майже нічого, як і ми, старе постачання порушене, а нового ще не навели. Ці думки мене так прикро вразили, що я зупинився зовсім. Ні, такої класової несправедливості стерпіти не можна! Треба піднімати людей! І я підтюпцем подався назад, завод. Павло СТОРОЖЕ НКО. м. Полтава. Опусти пушку, ідіоте! Я ж заарештований. Мал. С. ФЕДЬКА Мал. С. ФЕДЬКА Мал. А. ВАСИЛЕНКА ї Прочитаю анекдот економічну програми 1 Василю Івановичу! Знову білі в атаку пішли!.. Кант, виходячи з дому на прогулянку, постійно обирав маршрут (щодо власної брами) за годинни- ковою стрілкою. Це давало філософу відчуття насолоди вічністю і порядком. Але то Кант. Сучасники, як зауважено, шастають бозна в яких напрямках. ної держадміністрації, які робили контрольні закупівлі, просто запропонували лоточнику переважити вміст трикілограмового кулька. Той не витримав такої наруги, і... гречка посипалась на землю. та інший колоніальний та вітчизняний товар. Мені не вдалося здибати людину, яку тут хоча б трохи, а не обібрали цять сім купонів. Зрештою, хіба такий хижий тільки «Карпатський беркут»? Прогуляйтесь до лотків, де торгують інші «байстрюки капіталізму». Наприклад, поцікавтесь, як ідуть справи у лоточників малого підприємства «Веста». Зразу зрозумієте: добре. Лоточниця Л. А. Нікітіна щойно перебрала з покупця вісімдесят п'ять купонів, а її колежанка І. В. Ма- . Добре знайомих «підсадили» аж на трид- Однаково гуляють чи вийшли на промисел. Корот- иявилось також, що торгував не справжній лоточ- зій сім. І так повсюдно. І скрізь чуємо про нерівність грунтів. А в папці головного інспектора ше, снують незалежно і демократично. Але при тому всьому, навіть не відаючи про забобони Канта, теж насолоджуються стабільністю світу. Нині найцікавішою гульнею вважаються вештання між лотками, ятками, торговими центрами у вигляді перекинутих пупком донизу ящиків і відер. Думаю, мене вибачать, що і я полину в тому…
 Гуморески

Бібліотека | Архів | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Обкладинки | Про Перець | Рейтинг

 Copyright © 1922-2024 "Перець"