Перець
ГУМОР І САТИРА

Перець 1992 №04 Сторінка 4

(Гуморески)
/ Перець /Журнал перець / Рік 1992 / № 04 / Сторінка № 4
Перець 1992 №04 Сторінка 4 - Гуморески. перець ХОЧ стояти РЕВТИ... Вітаємо ювіляра! Відомого письменника-гумориста, перчанина, лауреата премії імені Остапа Вишні Івана СОЧИВЦЯ з його 75-літтям. Дружній шарж А. Арутюнянца. На тверезу Рівно о дванадцятій годині сорок хвилин громадянин Толконцев став фермером. Саме у цей час 20 серпня минулого року виконком Зачепилівської районної Ради ощасливив виділив йому аж 52,3 гектара землі. Не варто, напевно, говорити про те, як зрадів молодий фермер. Адже заповітна мрія і багатостраждальне гасло «Земля селянам!» почали втілюватись у реальне життя. І все було б чудесно, якби не капосні лісники. Тільки-но Толконцев ступив на власну земельку, лише почав прикидати, де гарбузи, а де буряк садити та у якому кутку ферму споруджувати, а ті тут як тут. Чого це вас, дядьку, кажуть, сюди занесло? А фермеру чого боятися, як Державний акт у кишені. Ось, відповідає, намічаю, як краще цю земельку обробляти: чи плоскорізом, чи, може... Тю на вас! Яким іще плоскорізом? Отакої кажете. Хто ж вам дозволить її обробляти? Не дозволить, а вже дозволили. І не хтось, а наша славна, дай боже їй здоров'я, районна влада. Ви що хочете сказати, що там усі з глузду з'їхали? Це ж іще чому? Тому, що земельку вам виділили не десь, а прямісінько у державному заказнику «Руський Орчик». Ось чому. А ви, дядьку, вже й рожеві перспективи малюєте: гарбузи, бурячки... Та на території заказника не те що орати чи сіяти, не кожному й ходити дозволяється. Почувши таке, фермер, зрозуміло, мерщій до влади. Що ж ви, каже, мені нарізали? Як що? Землю, відповідають. Аж п'ятдесят два і три десятих га. Та ті ж га володіння заказника! Яке там фермерство! Ач який ви вередливий! І це вам не так, і теє не до шмиги! Скажіть спасибі, що з вами саме так обійшлися. За цим навпроти прізвища Толконцева жирну галочку намалювали. Мовляв, заяву на фермерство розглянуто і вдоволено. І мали рацію. Подумаєш заказник. Чи не проблема. Декому на Харківщині й того не дістається. Адже зачепилівські керівні мужі цілком могли піти шляхом своїх колег хоча б із Зміївського району. Тамтешні люди і заказнику були б раді, ніж бігати місяцями від землевпорядників до виконко-мівців і у зворотному порядку. Бо бігають. Громадяни Войткович, Крижков, Понкова, Демченко вже не одні чоботи збили, аби одержати дозвіл на земельку. Пощастило, повірте, Толконцеву. Що ж до інших потенційних фермерів, то їм лишається одне: хоч сідати та плакати, хоч стояти ревти. І. ЛАГОЗА. Харківська область. У цього романіста завжди папір є: старі…
 Гуморески

Бібліотека | Журнал перець | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Сатира

 Copyright © 2021-2024 "Перець - гумор і сатира"