Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1992 №04 Сторінка 3

(Вітаємо ювілярів)
Журнал Перець 1992 №04 Сторінка 3 - Вітаємо ювілярів. Вітаємо ювіляра! Письменника-гумориста, давнього автора «Перця» Віталія КОВАЛЯ з його 60-літтям. Дружній шарж А. Арутюнянца. Усе мені щось увижається, щось здається. Наче те, наче се. Чого не приверзеться, коли безсоння. Ось ніби знову в серце шпигнуло. Мабуть, треба звернутись до лікаря Лікують в нашій лікарні поки що безкоштовно. І, головне, швидко. Колись я пошкодив ногу, а мені руку загіпсували. Через тиждень перевірили уже зрослась. Наша медицина наймогутніша в світі! Але годі про могутності наші, бо так не заснути й до ранку. Порахую краще баранів. Один, два, десять, сто двадцять... До речі, Гриць Безпалий два інститути скінчив. А залишився баран бараном, хоч він і мій начальник. Іди сюди, біжи туди і стій на місці, не рухайся. Як це все одночасно робити не доберу. А я ж ніби і не баран. Один баран, два барани, десятки, сотні, тисячі. Один табун, два табуни... А баранини щось не видно. Зате яловичини на базах, кажуть, під зав'язку. Як ціни й далі отак ростимуть, ми й не оглянемось, як наздоженемо Америку! І давно б уже наздогнали, аби м'яса на їжу не зводили. ...Дуалізм, плюралізм, гласність. Раніше візьмеш газету усе ясно. Виконаєм і перевиконаєм, докладемо всіх сил, БАРАНИ ВІД БЕЗСОННЯ дамо на душу чавуну й сталі! А вісті, бувало, як із фронтів. То битва за врожай, то битва з урожаєм. Це як уродить, що ховати ніде. Тоді ми його в бурти, поки згниє, і ура! Перемога знову за нами! Все було зрозуміло. А тепер голова пухне, доки щось розбереш. Спонсори, спікери, рекетери, Кашпіровський з Гло-бою, СНІД, СНД... А зведення уже із справжніх фронтів. Хвалити бога, з Першого Українського поки не чути. А втім, дехто не втрачає надії... Отже, барани... Був один чи два табуни? Ні, наче три. Все у нас наче. Ми ж наче думаємо перед тим, як щось робити. Потім думаємо далі й переробляємо. А тоді беремось за голову і думаємо, що наробили! Думали, підвищимо ціни і вже ринок. Підвищили. Ринку як не було, так і нема, а тачка, що гній возити, дві з половиною тищі. Я не проти. Тільки щоб гроші отримував той, що погодиться взяти її до рук. А як ще й тягатиме по городу вдвічі більше. Інакше, хто видумав таку ціну, нехай сам тачку тягає. Хоче з гноєм, якщо він думає, що це таке задоволення, а хоче хай возить на ній власне черево, доки воно не стухне з голоду. Ось тоді ринок тільки й почнеться. ...Ні, з баранами мені не заснути. Спробую порахувати слонів. Кожен гора м'яса. От би у нас розвести! Життя б пішло-о! Полиці б угиналися від слонини. Дивись, ще й Африку наздогнали б... Ось тільки аби сЛон та не їв більше за кроля. А то дідько його, велета, нагодує при теперішніх цінах на комбікорм. Через те із слонами у нас, мабуть, не вийде. Краще б навчитися добувати мамонтів із вічної мерзлоти. Кажуть, вони там свіженькими збереглися... Один мамонт, два мамонти, п'ять слонів, дев'ять бегемотів і три курки... Скільки ж це разом буде? Один баран. Я. Бо вже розвидняється. Віталій КОВАЛЬ. Мал. С ФЕДЬКА ПЕРЕЧНИЦЯ льотчик МИМОВОЛІ Хочете навчитися літати? Як кажуть, у сні і наяву. Тоді раджу придбати розкладне ліжко виробництва Харківського об'єднання імені Ленінського комсомолу (РСТ УРСР 315-82, прейскурант 089-62-ХК. 1987 2 315-82. Штамп ВТК-3). Я, було, придбав таке в одному з миколаївських магазинів. І тільки…


 Copyright © 1922-2024 "Перець"