Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1992 №14 Сторінка 2

(Усмішки)
/ Журнал Перець /Архів / Рік 1992 / № 14 / Сторінка № 2
Журнал Перець 1992 №14 Сторінка 2 - Усмішки. Є ЗАПИТАННЯМИ ! ДО ЯКОГО Ж БАЗАРУ? Хто б міг подумати, що споконвічному еквіваленту гаплик прийде. Йдеться, як самі розумієте, про гроші. Були, були, були, а нині загули. Папірці самі позалишалися. Що у нас у славній Україні, що у ближньому зарубіжжі, сиріч СНД. Воно, скажу я вам, і на краще. Адже з отими грошима сама тобі морока. Лише бухгалтерів доводилось стільки мати, що страшно подумати. Ні-ні, гроші просто заважають нормальному ненормальному суспільству. Хоча, як на мене, тут залишаються крихітні нюанси, які мало хто відразу побачити може. Особисто у мене в цьому зв'язку визріло кілька запитань до нашого доблесного уряду. От, скажімо, на одеському Привозі, чи київському Бесарабському ринку, або на харківському Благовіщенському базарі вже міняють нашу олійку на закордонні банани? Міняють. А сир чи молозиво на сік із плодів заморського дерева манго? Також міняють? І давно? З учорашнього дня. Тоді, як той казав, усе ясно. Якщо вже почали, то, виходить, ми у правильному напрямку рухаємося. Виходить, ми з легкої руки рідного уряду вже перемахнули кордони і впевнено пливемо до світового базару. Тобто, вибачайте, ринку. Коли все міняється на все: масло на сік, шифер на шпалери, оцет на папір, жир на жом, шило на мило, то, либонь, і ми рушили. Втім, як не прикро, але побутовий рівень (Привоз, Бесарабський, Благовіщенський і т. д.), на мій погляд, іще не визначає головної лінії нашої держави на шляху до глибоко-, широко-, високорозвиненої економіки. І на цьому етапі виникають досить банальні запитання. Приміром: а чи державні ще наші підприємства? А раптом уже приватні? Ну, скажімо, дніпропетровський ПМЗ? Чи овіяний революційними традиціями київський «Арсенал»? Або первісток перших п'ятирічок харківський тракторний? От вони приватні чи державні? Уявіть собі на мить таку картиночку. Завод. Звичайний. Державний. Без особливих претензій. Тільки якщо він, боже збав, зупиниться бодай на тиждень, то, вважайте, ще десятків п'ять-вісім стане. Позаяк вони не одержать виробів кількох десятків найменувань. А де брати сировину першому заводу? Знову ж таки: якщо він державний, то держава має хоча б на миршавенький шеляг потурбуватися приємство одержало щось для своїх виробничих потреб. Потурбуватися і сказати: ви, хлопці, працюйте, поліпшуйте якість виробів, а держава напризволяще вас не кине. На ділі ж ноги в руки, і паняйте, заводські добродії-спеціалісти, у вільний пошук неозорими просторами колишнього непорушного. Шукайте свою сировину де хочете. І уявіть собі------- шукають. А тут виникає таке: за красиві очі директора чи його посланців ніхто, нічого, нікуди,…
 Усмішки

Бібліотека | Архів | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Обкладинки | Про Перець | Рейтинг

 Copyright © 1922-2024 "Перець"