Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1992 №10 Сторінка 2

/ Журнал Перець /Архів / Рік 1992 / № 10 / Сторінка № 2
Журнал Перець 1992 №10 Сторінка 2. ЖУРБАШІ Спроба потойбічного начерку яка на не кращі ти ж не того ж, не по- І і і хвилинки 7- .. мить ІІІІШІІІІ Хай про мене напишуть іроністи і сексопатологи з нашої нерегулярно улюбленої міської газети «Пост-Ату-ша» чи морально розчавить соціальний захисник трудящих «Дві курці», але так було насправді, і я про це розповім. Був холодний вечір. Це знадвору, а в квартирі світло, тепло, затишно. Радіо жебоніло про землетрус у Туреччині і урядову кризу на Сейшельських островах. І це створювало додатковий комфорт. Але раптом світло згасло, і я подумки вилаяв енергосистему «Мир» і всіх її монтерів. Однак не встиг удруге повторити «мать», як за вікном спалахнула яскрава куля. З її світла сформувався пронизливий промінь, який почав нишпорити по стіні нашого дому, як часом роблять хлопці з «швидкої», намацуючи, кого 6 їм завезти до різунів з ургентної лікарні. Нарешті сліпучий стовп ускочив до мого помешкання, і я, лежачи на канапі, був придушений ним до подушок. Не інакше діяли пришельці з космосу. їхній почерк. Ага, ось і він, раптом почулося наді мною. Вставай, голубе, на прогулянку. Це було сказано неприємним тоном. Востаннє, пам'ятається, мене схоже запрошувала гуляти вихователька в дитсадку. Але я зібрався так швидко, як порожніє перша гальба в руках слюсаря Гайдука. Ще мить, і ми розтанули з «голосом» у Всесвіті. Кілька гравітаційних маніпуляцій і ось уже якісь чужі міста, вулиці. Публіка там короткошия, грудаста, нагадує не то слобожан, не то подолян. Тим часом «голос» матеріалізувався в людську особу, підбадьорливо поплескала мене по ло латках і мовила: Це країна Журбанія. Вона вашій планеті, але не шукай її на картах, бо Журбанія існує в іншому вимірі. Я не відразу повірив своєму гіду із Всесвіту, бо дядьки і жінки, що нагадували моїх земляків з їхніми вуйнами, ніяк не могли бути невидимими як гупає почуєш не а й з іншої ну, з нашого виміру. Он бач хідником. Та таку побачиш і те що за десятьма вимірами, планети! Журбанія переживає часи, озвався пришелець. І не дивись, що нарід добре вдягнутий і червонощокий. У журбаністів крається серце. Ми підійшли до групи осіб, яка, недобре блискаючи…

Бібліотека | Архів | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Обкладинки | Про Перець | Рейтинг

 Copyright © 1922-2024 "Перець"