ГУМОР І САТИРА

Перець 1992 №01 Сторінка 5

/ Перець /Журнал перець / Рік 1992 / № 01 / Сторінка № 5

Перець 1992 №01 Сторінка 5. Гей та і славні ж хлопці були запорожці! До всякого діла вдатні: і ворога бити, і хліб робити, й горілку пити. Одного не любили: багато базікати та замарне пером махати. На всю Січ, либонь, один писар у них і був. Зате вже як напише, то напише! Лист до турецького султана і досі в усіх землях згадують: і в Турещині, і в Німещині, і в Московщині. І коли той Могамед вищеозначену супліку одержав, то кріпко, кажуть, задумався: знав-бо, душа басур-менська, що запорожці даремно пергаменту переводити не будуть, а вже як сказали, то за словами й діла возпослідують. Це тепер писарчуків кругом розвелося, як колорадських жуків на городі. Така ж бо у велемудрих вождів та вождиків генеральна лінія гнулася: чим більше, мовляв, паперів напродукуємо, тим швидше комуністичного раю доскочимо. А воно ж навпаки: от, скажімо, постановами про сільське господарство вже хоч мартенівські печі топи, а в гастрономах дуля з маком... І вже так, і вже сяк тою галуззю нещасною керували: й за віжки смикали, й батіжком цьвохкали, і пужалном під хвіст штрикали, а вона ані руш. Аж поки таки додумались: а давай, може, менш керуватимемо! Може, тоді селянин швидше місто нагодує? І понеслося-поїхало: Реорганізація! Скорочення штатів! Замість Украгропрому знов міністерство. Ну й в областях, відповідно, й в районах: геть облАПО, геть РАПО, чи як там їх, агропромради, дайош управління! Зокрема от і на Запоріжжі. Познімали хутесенько старі еивіски, замовили нові, в'їхали в нову простору хату приміщення колишнього обкому КПУ та й давай його обживати. Коли це еге! На всіх управлінців письмових столів невистачає. Стриваймо, братці, як же так? забідкались управлінці. Ми ж ніби й скоротилися, із 137 посадових осіб залишилося всього сімдесят п'ятеро, а стало іще тісніше! Не інакше, як нечиста сила нас морочить! Хотіли, було, вже запросити попа, аби висвятив кабінети, а тоді таки ще раз узяли до рук штатний розклад і аж присвиснули: Та ну да! Це ж ми, панове-товариші, скоротили головним чином не так працівників, як вакансії! А, з іншого ж боку, облвиконком, який теж скоротився, передав нам деякі свої служби: і держтехнагляд, і відділ землекористування, і ветеринарію... Та додаймо іще ж і відділ харчової та переробної промисловості, и інспекцію по заготівлях та якості, які раніше були самі по собі, а теперечки ж також наші... Що ж його робити будемо? почали безперспективно переминатися з ноги на ногу ті, котрим забракло столів. Іще раз скорочуватися, чи як? Таке! Нових столів замовимо, й квит! підбадьорливо запевнило керівництво. Вже скільки на нашій пам'яті було тих реорганізацій-пертурбацій, а ще так не було, щоб якось не вмостилися! Гай-гай, свята правда. Давно помічено, і то не тільки в сільському господарстві: як тільки заходимося скорочувати якусь управлінську структуру так вона ще більш розростається... Отож краще було б і не зачіпати. І то ж не тільки, візьмім до уваги, на Запоріжжі, а по всенькій соборній та незалежній Клопотів, клопотів!., і як та де нові таблички поприбивати, і як усіх працівників розмістити, і як столами забезпечити, й шафами, і кульковими ручками, й папером, і арифмометрами та комп'ютерами Ну й, само собою розуміється, достатніми на сьогоднішній гостроперехіднии момент ставками, прогресивками, тринадцятими зарплатами та командировочними. Отепер-то в нас діло піде! Ковбасами, шинкою, пундиками та всяким овочем всі крамниці завалимо! Не одразу, звичайно. На місцях реорганізація поки що йде туго. Скажімо, про приватизацію землі поки що самі балачки у парламенті. Про оренду та фермерство, вважай теж. На тому ж таки Запоріжжі поки що аж 38 фермерських господарств на І Турбот в новоріччя усім вистачає: Ялинку Василь для сім'ї прикрашає, Готує Максим із гірлянд чудеса, По місту Степан за шампанським гаса. Грицько ж для друзяки дарунок шука, Цю ніч провести зголосився в Ілька: Отримав квартиру якраз чоловік. І вхідчини справим, й зустрінемо рік!.. Турботи свої і в Мирона Сича: Все ловить з півслова і все приміча. Прибулець «на мушку» район наш узяв. Отож і шука новорічних роззяв. В трамваї почув, що у Гриця жона Відсутня: якраз на курорті вона. А Гриць (ситуація славна яка!) Пішов рік новий зустрічать до Ілька. І і Відмичкою клацнув Мирон... І, мов звір, З украденим скарбом спустився у двір. Лишилось з вузлами пройти через сквер... Аж раптом де й взявся міліціонер! Шапчини торкнувсь: Молодий чоловіче! Сердечно вітаю вас!.. І З новоріччям! Й з приїздом... Чи, може, ви той... на вокзал?.. Ні-ні, я... приїхав! Мирон відказав. Тут, бачте, квартиру отримали рідні Сім років жили у «времяночці», бідні! Тож я і привіз тут їм деякі речі... І клунок підняв, щоб покласти на плечі. Дозвольте! сержант клацнув чоботом браво, і Мал. В. СОЛОНЬКА А це президент будинку номер п'ятнадцять... всю область: рівно удвічі менше, аніж штатних працівників у облсільгоспуправлінні. А ще ж як порахувати тих, що сидять у кожнім районі?.. Якби то так робилося у старі часи, то турецькому султанові зовсім геть нічого було б непокоїтись: куди вже тим козакам було б до військової справи за такими шпаркими клопотами! А то ж, бач, бісові діти, навіть без письмових столів умудрялись обходитися просто на пороховій бочці вмощувались та друку вали такі універсали, що воріженькам аж в носі крутило і поза коміром морозець бігав.. До речі, бувалі люди розказують, що ані в Туреччині, ні у Німеччині, ані в Америці, ані скрізь по других землях ніде отих обласних та районних управлінь ні видом видать, ні слихом слихать. І живуїь якось люди. Господи, і як вони всі там із голодухи ще и досі не попропадали?! В. БОЙКО, М. ІЛЬНИЦЬКИИ. Володимир ЧУБЕНКО Я вам поможу... Та не варто, їй-право! (Котився б ковбаскою, дума, От мент!) А вголос сержанту сказав комплімент: Ви дуже люб’язні! Але ж ви на службі?.. Обов'язок мій... Не піднести чому ж…

Бібліотека | Журнал перець | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Сатира

Copyright © 2021-2026 "Перець - гумор і сатира"