Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1992 №07 Сторінка 5

(Сатиричні мініатюри)
/ Журнал Перець /Архів / Рік 1992 / № 07 / Сторінка № 5
Журнал Перець 1992 №07 Сторінка 5 - Сатиричні мініатюри. херсонський АНІМАЛІЗМ Захотів оце повернутися на батьківську землю житель Херсона В. М. Тетеря. Ще два роки тому почав вести переговори з головою місцевого колгоспу імені Леніна. Мовляв, так і так, на місці колишнього мого села Новосибірського самі руїни, земля довкруг у бур'янах віддай мені! Вдарили згарячу по руках. Невдовзі й сільська Рада, як мовиться, дала добро на фермерування Валерія Миколайовича. Але як тільки про цю угоду дійшли чутки до Великоолександрівської районної Ради, спалахнуло червоне світло. Та так грізно блимнуло, що й досі невдаха-фермер Тетеря не ризикує вибиратися з міської квартири. Уже і з самим Президентом ручкався. І з Верховною Радою своєї суверенної неньки листовно спілкувався, а справа ні з місця. Замість землі, яка б мала підгодувати хоч самих великоолек- цю протиправну з огляду на Закон і аморальну з огляду просто на людські стосунки владну брехню. Брехню бо на час проведення сесії на столі пана голови Гардимана лежало не 300, а вдвічі менше заяв. Брехню бо заяви ті збирались «організовано» у райцентрівських установах тільки задля того, аби, напустивши туману в очі депутатів, уберегти від «капіталізації» понад 800 гектарів прирайцентрівської землі. (Характерна деталь: виділені торік тим же колгоспом «Перше травня» 92 гектари землі спеціально під городи і досі майже всі гуляють). Уберегти протизаконно, оскільки земля відводилась цілеспрямовано під фермерські господарства і за Законом не має права використовуватись ніким іншим. в сандрівців, не кажучи вже про усіх нас. грішних, стоси фірмових паперів. І не один В. М. Тетеря б’ється, як риба об лід. Бачили землю, як власне вухо без люстерка, і люди куди, сказати б, надійніші, ніж урбанізова-ний чужинець Тетеря. Наприклад, донедавна головний агроном колгоспу «Перше травня». До речі, один із кращих у районі агрономів, землі якого були найщедрішими на віддачу. Вирішив і я завести власне діло, журиться П. Г. Пашнюк. Гляньте, жителі райцентру змушені влітку їздити по овочі на ринки обласного центру. Про яблука й груші і не кажу: вдень з вогнем їх не знайдеш у районі. Чи не сміх?! Підготував собі заміну і в січні написав заяву: одну на розрахунок у правління колгоспу, а іншу у Великоолександрівську селищну Раду на тридцять гектарів землі. А в підсумку нині і безробітний, і безземельний... Отакої. Чим же не вгодив владі і селищній, і районній недавній головний агроном з 20-річ-ним стажем? З якої причини йому не довірили землі? До речі, тієї землі, яку він разом з головою колгоспу А. І. Філем власноруч виділяв, виконуючи Закон, у запас тій же селищній Раді. Пояснення на сесії райради, яка й прийняла історичне відмовне рішення, прозвучало справді вбивче. В усякому разі, прокурора району В. П. Дерезу (який, зауважу, теж має депутатський мандат і який мав би пильнувати, аби Закону дотримувалися всі смертні) воно повинно було справді звалити з ніг. Але позаяк Володимир Павлович не тільки залишився спокійно сидіти на депутатській лаві, а й голосував «за», мушу пояснити ситуацію по-простому, обминаючи суто прокурорські терміни і гачкуватості. Причину відмови на сесії сформулював голова Великоолександрівської селищної Ради А. П. Гардинам. Так, мовляв, і так, шановні депутати, але…
 Сатиричні мініатюри

Бібліотека | Архів | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Обкладинки | Про Перець | Рейтинг

 Copyright © 1922-2024 "Перець"