Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1993 №17 Сторінка 9

(Перченя)
Журнал Перець 1993 №17 Сторінка 9 - Перченя. Ми йому лише натякнули, що за доставку треба платити... ПЕРЧЕНЯ Квак уродився зовсім не схожим на своїх братиків та сестричок, які, знай, те й робили, що видершись на латаття, умлівали на сонці. Або ж, роззявивши роти, стрибали попід берегом у пошуках їжі. Гірш за все було те, що вони намагалися про свою присутність нагадувати. Здіймуть такий безладний вереск, що хоч світ за очі тікай. Квака завжди дратували оті задаваки. Ну, чого гвалтуєте? осуджуюче казав він репетунам. Мали б здібності, а то самий сміх. А де їх узяти? мовила на те вся зелена, стара, з виряченими очима жаба. У консер-р-р-кваторіях не вчилися. А варто було б повчитися! З води майже ніколи не вилазять. У кого тут пр-р-роходити науку? У р-риб, чи що? Квак чув солов'я. Той прилітав на стару дуплисту вербу, схилену над плесом ставу, і виводив солодкі рулади. Де вже рівнятися жабам! ЖАБЕНЯ КВАК СПІВАЄ КАЗКА «А що, коли попросити, щоб він мене навчив своєї майстерності? загорівся Квак. Отоді і я втну!..» Маестро! гукнуло жабеня до визнаного співця, який готувався розпочати черговий вечірній концерт. Навчи, друже, співати. За це скільки завгодно від мене матимеш комарів. Солов'я украй здивувало прохання Квака. Він аж похлинувся і трохи не зіпсував собі голосові зв'язки. Ну що ж, давай почнемо, згодився він. Прислухайся і повторюй за мною. І його «фіть-фіть», «тьох-тьох» залунало над принишклим ставом. Квак, щоб бути на видноті, видерся на високу купину. І собі почав. Дуетом виходило чудово. За деякий час соловей змовк і, перевівши дух, задоволено мовив до Квака: Молодець, ти найздібніший з-поміж усіх моїх учнів. Скажімо,…


 Copyright © 1922-2024 "Перець"