Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1993 №08 Сторінка 2

(Гуморески)
Журнал Перець 1993 №08 Сторінка 2 - Гуморески. п е р е ц Є запитаннячко! Збулася нарешті мрія і нашого, довго гнобленого однією партією, народу. Тепер і ми живемо не просто в багатопартійній, а в дуже багатопартійній державі. Тепер у нас дня не минає, щоб ціни на що-небудь не підскочили і хоч би однієї нової партії не зареєстрували. Варених ковбас часто не вистачає, пелюшок для немовлят вдень із свічкою не розшукаєте, зате на кожного громадянина по партії припадає. А як на кого, то вже й по дві. Для демократів у нас є демократична партія, для християн християнська, для нехристів соціалістична, для істинних депутатів група «239», для неформалів гурт «Кому вниз». І кожна інтереси всього свого партійного народу відстоює. От тільки село нас, як завжди, підводить. Для нього, хоч воно про те, може, й не знає, у столиці створили лише дві партії: селянську і селянсько-демократичну. Це, мабуть, для тих селян, які до міста з торбинками по продукти їздять. Доки ця несправедливість творитиметься?! Вже чим-чим, а партіями аграрного сектора можна було не обділяти. Це ж не бензин для сівби чи ситець на сорочку. Чого б найближчим часом не створити для села, скажімо, радикальної партії? Або селянської-соці-алістмчної чи селянської-капіталіс-тичної? До цього часу немає селянської-християнської, селянсь-кої-національної чи там селянсь-кої-цоб (з лівим спрямуванням) і селянської-цабе (з правим ухилом). Відсутні також селянська партія праці і селянська партія відпочинку. А яка дискримінація в партійній кольоровій палітрі! Ні тобі селянської зеленої партії, ні селянської голубої чи селянської жовтої. Як же далі творцям хліба й сала жити? Хто ж від їхнього імені на чорних «мерседесах» їздитиме, на морі з чужими молодицями смажитиметься? Як у місті, то бач, партію жирних котів створили, а в селі що, нехай тільки сірі миші водяться? Ні, так далі не піде! Село завжди від міста більшою різноманітністю вирізнялося. Тут є простір для партії буряків і партії капусти, партії гарбузів і партії товченого тютюну, бо в магазині вже скоро «Ватра» й для мільйонерів стане недоступною. Про партію баранів чи партію свиней до часу говорити не будемо, бо хоч вони були б дуже масові й користі наробили не менше від інших, але звучать не кожному вухові мило. ...А втім, можливо, хвала Всевишньому, що на селі поки що немає ніяких партій?! Бо за свого царювання комуністична так навчила колгоспників і радгоспників боротися за високі врожаї та з колорадським жуком, що з полів вивели чечевицю, коноплі, тютюн. Гречки й проса родить ледь на кашу начальству. Помідори й картоплю виростять, а тоді приорюють. За ковбасою і сметаною рейди на міста здійснюють. Дай сьогодні селу більше двох партій корови лише на малюнках залишаться. Так що руки геть від села! Нехай всі партії, навіть сільські, і надалі в містах кубляться та чубляться! Микола БОСАК. Мал. В. СОЛОНЬКА НАСЛУХАВШИСЬ і начитавшись про ріст злочинності, убивства, згвалтування і грабежі, я вирішив, що далі так жити не можна. Не можна жити з постійним передчуттям небезпеки і відчуттям страху в серці. Треба прораховувати ситуацію наперед, уміти себе захищати. Через зв'язки і знайомства я вийшов на завмага спецмагазину-розподільни-ка і попросив продати мені бронежи-лет. Розмір? по-діловому спитав завмаг. П'ятдесят другий. Комір?…


 Copyright © 1922-2024 "Перець"