Перець
ГУМОР І САТИРА

Перець 1993 №01 Сторінка 7

(Перченя)
Перець 1993 №01 Сторінка 7 - Перченя. Мал. О. ГУЦОЛА Як подумаєш, друзі, про нашу державу, то, знаєте, груди так і розпирає, так і розпирає... Від гордощів! У якій багатющій країні ми живемо! Це ж тільки уявити можна: крадуть-крадуть і не розкрадуть, тягнуть-тягнуть і не розтягнуть! Правда, інколи лячно стає: а раптом усе-таки... Усе до цурки... Та коли поміркуєш на свіжому повітрі, відразу заспокоюєшся. Це ж якби у нас була не Україна, а, приміром, Люксембург, отоді б, вважай, усім нам амба. Бо скажіть, що там того Люксембурга красти? Та ми б його за тиждень, а якби піднатужилися, то за три дні розтягли. Отак: був-був Люксембург, і раптом раз і немає. Тільки на карті назва залишилася. Друге діло у нас: кра-а-а-ади! неси-и-и-и! Аби тільки пуп не розв'язався. І при цьому ще й розбудовуємо ся. От скажіть, якби у Люксембурзі так крали, то він розбудовувався б?! А дзуськи! Так, бага-а-ата у нас країна! Усе у нас є. І так багато, що не знаємо, що з тим добром робити. Тому доводиться перти його за кордон. Он на Нікопольському заводі феросплавів злодії вкрали і пробували реалізувати за кордоном 41 вагон селіко-марганцю. Не вагон, не два, а цілий состав... З Рівненської області в Польщу відправили аж 14 контейнерів з радіоактивним стронцієм і цезієм, на десятки мільйонів доларів вивезли за кордон просолених шкур київські комерсанти... ОТАКІ Ми-м де? Кожного дня на кордонах нашої багатющої країни затримують транспорт з цукром, маслом, кольоровими металами... Везуть машинами, поїздами, пароплавами, літаками... І складається враження, що ось-ось усе вивезуть... Але не треба панікувати. Є у нас мудрі голови, які не тільки вивозять, а й ввозять, заспокоїв мене недавно керівник сектора Міністерства охорони навколишнього середовища Анатолій Олексійович Швецов, коли я поділився з ним своїми думками. Ага, туди дорогоцінні метали, а сюди пару відиків чи ім- портних куфайок, кажу йому. Ну, не всі ж такі, заперечив Анатолій Олексійович. Он укра-їно-угорсько-польське підприємство «Трейд-ін» землю збиралося возити аж із Німеччини. До нас? здивувався я. До нас. На українські чорноземи? А вони збиралися привозити нам не чорноземи, а грунт для підсипки будівельних майданчиків і доріг тваринницького комплексу радгоспу «Придеснянський», що у Броварському районі на Київщині. І то діло. Не підсипати ж дорогу нашою родючою земелькою. Хоча, чесно кажучи, з Німеччини воно нібито й далекувато. Бо ж Німеччина не за Глевахою. Хіба…


 Copyright © 2021-2026 "Перець - гумор і сатира"