Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1993 №16 Сторінка 5

(Народні усмішки)
Журнал Перець 1993 №16 Сторінка 5 - Народні усмішки. Чому ми ніколи не піддаємося чорній нудьзі й безперспективному суму? Бо життя в нас таке, що завжди є з чого посміятися. Хіба ж не смішно, наприклад, що ми, зі своїми найбагатшими чорноземами і найстараннішими хліборобами, хронічно недоїдаємо? Що коли навіть і пофортунить нам на врожай, так ми добру половину його любесенько розтрясемо, гарнесенько згноїмо, класично розгубимо, розкрадемо, роз... До злидня ж гине його й від вогню. Отож Головне управління пожежної охорони МВС України Ну, гаразд, кажуть перевіряючі, давайте випробуємо готовність вашої пожежної техніки. До речі, де вона у вас? Та он же, кивнув головінж головою ближче до лісосмуги.----- Ото бачите, колісний трактор з бочкою на горбочку стоїть? Так ото воно й є. Підійшли до трактора. У його тіні ПЕРЧАНСЬКИЙ ВОГНЕГАСНИК Правда, при ближчому розгляді виявилось, що оте «О!», якби навіть у потрібну хвилину і завелось, то все одно погасити годне було б хіба маніпусіньке вогнище, на якому ото пастушата печуть картоплю: широкий водопровідний рукав у ньому не мав насадки, і струмінь звідти йшов такий в'ялий, що хтозна з чим його й порівняти... А бойовий розрахунок цієї грізної техніки, себто вже згадана вище трактористка-пожежниця, на прощання сказала: Ну, ви даєте! Я думала, й справді горить. Тільки лягла Мал. С. ФЕДЬКА щороку перед жнивами проводить рейди перевірки на токах, елеваторах, хлібних масивах. Цікаві курйози часом трапляються. В одному колгоспі голова питає учасників рейду: Значить, ви кажете, що хлібні масиви повинні бути обкошеними і обораними? Обов'язково обкошеними і неодмінно обораними, відповідають йому. Щоб вогонь не перекинувся не дай боже, чи то з лісосмуги, чи з сусіднього поля. иветтл перебив голова, то я не заперечую. Внесіть у колгоспну касу гроші, а ми вам і обкосимо, і оборемо... Що й казати, в дотепності голові колгоспу «Сінокосний» Роздо-льненського району (Республіка Крим) Володимиру Васильовичу Сидоренкові не відмовиш. От би його до нас фейлетоністом! іншому господарстві кол-імені Чапаєва Бахчисарайсь-району тієї ж республіки госпі кого спостерегли ось яку картину. Посеред хлібного поля (і необкошено-го, і необораного!) стоїть «москвичок» головного інженера М. С. Фі-ліппова, і сам він стоїть біля нього. Миколо Станіславовичу, чемно запитують його учасники рейду, от убийте нас, не повіримо, що ви не знаєте таких простеньких речей, як-от: вогнегасники на комбайнах чіпляються не для краси, а для того, щоб, у разі чого, вогонь загасити; діжки на комбайни ставляться також з приблизно такою ж метою, отже, їх годилось би водою заповнити; а машини (до речі, і ваш «москвич»!) мають бути обладнані іскрогасниками... іть іще и швидкохідна Шкода лишень, що ця виявилася колгоспу хтось солодко спочиває. І жаль над на ноги, вискочила на давай гарячково важелями, водночас ногою штовхаючи ко-Потім зіскочила, іи-оогу, не ється головінж розумієте, на цій посаді недовго, усього рік як працюю... А до цього ж ким працювали? Бригадиром тракторної бригади... А ви кажете, народ наш почуття гумору втратив! знав, божка-пояснює: Я, Пожежа! гукнули сплячим. Га? Що? постать у комбінезоні (як виявилось, то була жінка) підхопилась сидіння і працювати для чогось лесо трактора. вийняла з-під колеса камінець і знову почала те колесо пхнути. Правда, без скільки-небудь відчутних наслідків. Зрештою, довелося завести…


 Copyright © 1922-2024 "Перець"