Перець
ГУМОР І САТИРА

Перець 1993 №12 Сторінка 4

(Фрази)
Перець 1993 №12 Сторінка 4 - Фрази. « АРОД, якщо бажаєте, аб- Й солютно не відає про те, м Щ чого він хоче. Достемен-И ИП Ш но про це знає лише не-велика кількість осіб. Ну, скажімо, чого на сьогоднішньому історичному відтинку бажає геть усе трудове селянство або славний робітничий клас, знають лише триста з хвостиком народних обранців. Отих, які перед мікрофонами будь-які народні проблеми вирішують. Вийде такий знавець життя народного, його прагнень та сподівань до третього (першого, другого) мікрофона і на всеньку державу: Нар-р-род від нас чекає!.. А м-ми!.. І пішло! І поїхало! Бідолашний народ тим часом лише слухає і дивується: і звідки отой один відає, чого саме я хочу, на що чекаю і які плекаю надії. Тільки, вибачайте, отим трибунним вболівальникам справжні сподівання народу (думка суто особиста автор) аж до сьомої лампочки. Тож час від часу й чути: Нар-р-род не на це чекає!.. Нар-р-род хоче іншого! Бідний-бідний отой народ, у якого такі захисники. Втім, і на нижчому рівні є у нашого народу заступники. На харківському заводі «Оргтехніка» таку місію на свої плечі звалив перший заступник директора Геннадій Іванович Весна. Прокинувся, кажуть, він одного дня і відчув у собі нестримне, палке, просто жагуче бажання захищати робітничий клас. Зокрема, двохтисячний колектив «Оргтехніки». Оскільки відразу не так і легко зорієнтуватися, від кого саме захищати, то на підмогу прийшла, як нині кажуть, група підтримки в особі другого заступника директора з соціальних питань Володимира Михайловича Куценка (до речі, на громадських засадах ще й заступника ф Закохався до нестями забув, у кого. ф Якщо мужчина зібрався одружуватись, то він уже розчарувався в жінках. ф Не дамо демократичним перетворенням згубити справу соціалізму! Ф Якщо ми не раби, то це ще не означає, що раби не ми! ф Кількість пам'ятників жертвам терору' неухильно наближається до кількості пам'ятників терористам. ф У нас більшість людей хабарів не бере. Тому що їм ніхто їх не дає. ф Коли жінці нема чого сказати від неї можна почути все. ф Будь-хто буде вірити у краще, якщо його три дні не годувати. ф Чоловік з великої негарної бук- ви. голови Червонозаводської райради Харкова, а в недалекому минулому дуже відповідального працівника райкому партії) та начальника цеху № 3 Валентини Петрівни Смецьких. Порадились вони і одностайно вирішили почати захист колективу від директора Костянтина Михайловича Карманова. А МИ В РИНКОВИЙ ЧАС! На жаль, невідомо, хто першим проголосив, що Костянтин Михайлович злодій! Що він грабує колектив... що він за кошт колективу... що він пригрів біля себе... Коротше, гріхів у Карманова буцімто було на добрих п'ять-шість кримінальних справ. І до «Оргтехніки» кинулися різні любителі гострих відчуттів. Від народних депутатів усіх рівнів і аж до славнозвісного колишнього народного депутата…


 Copyright © 2021-2024 "Перець - гумор і сатира"