Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1993 №15 Сторінка 2

(Народні усмішки, Фрази)
/ Журнал Перець /Архів / Рік 1993 / № 15 / Сторінка № 2
Журнал Перець 1993 №15 Сторінка 2 - Народні усмішки, Фрази. Мал. Р. САХАЛТУЄВА ж одружився лише рік тому! весілля? Ти Яке ж це золоте А поправка на інфляцію запитаннячко! ТО ЯКУ ж волю МИ МАЄМО? Дуже конспіративно прийшов до редакції директор одного заводу, якого років шість чи сім тому Перець захистив від сваволі місцевого обкому. Надто незалежно тоді той директор тримався: не бігав вистрибом обкомівськими кабінетами по дурні поради, за які належало палко дякувати, але слідувати яким міг лише іще більший дурень; не влаштовував для своїх кураторів товариських вечірок із сауною та групою розваг у складі заводських плановичок та бухгалтерок; не робив партбосам презентів у «червоні» дні календаря на Перше травня і 7 листопада; і взагалі поводився так, наче ніякого обкому в місті не було. Ну, то обком і повівся так, щоб у місті таки не стало і якнайшвидше саме недоумкуватого в ідеологічному плані директора. Ну, тоді Перцеві вдалося відстояти його... І от тепер той же директор приїхав у Київ без попереднього дзвінка, а, прийшовши до редакції, тут же настійно попросив, щоб жодна жива душа не довідалась про його візит. А що, власне, трапилося? поцікавились ми. Та от саме тепер наче нічого й не сталося, відказав директор. А загалом... От ви мені скажіть, перчани: яку волю ми маємо? несподівано і якось навіть гостро запитав він. Як це яку? здивувались ми. Велику... Суверенність от... Незалежність... Повну самостійність в усьому... Ніяких ідеологічних пут... Зате отримали інші пута! різко відрубав директор. І чи не згірші від попередніх. А накинули їх на нас ті ж самі діячі, котрі в часи партійної сваволі душили нас ідеологією. Щоправда, нині вони стали на словах великими патріота-ми-неньколюбами (маю на увазі неньку Україну), але діють так, мовби таємно заприсягнися погубити нас усіх разом із нашою ненькою... Ви про що? в один голос запитали ми. Про податки, братці-сатирики, про податки, хай їм грець! змахнув рукою директор. Коли щось і погубить нашу економіку й нас усіх укупі з незалежністю й суверенністю, то це та канібальська податкова система, яку вигада- ли вчорашні номенклатурники, вони ж сьогоднішні розбудовники. Ви ж подивіться. Виробничу самостійність ми ніби й маємо. Себто, здавалось би, тільки працюй, нарощуй потужності, впроваджуй сучасні технології, видавай якісну продукцію і матимеш усе: можливість розширяти виробництво, вкладати кошти у житлове будівництво, платити людям так, щоб робота для них стала основою по-справжньому заможного життя і предметом гордості! А насправді? Ми мовчки дивилися на друга-дирек-тора. А насправді, ще різкіше сказав він, ні біса цього ми не маємо. Все з'їдають дикі податки. Прибутковий, на фонд зарплати, на якусь штучно вигадану добавлену вартість, ще бозна-які! І в таких відсотках од наших поки що не надто значних прибутків, що ледь-ледь зводимо кінці з кінцями. Й не тільки ж ми вважайте, усі державні підприємства, усі колгоспи, усі фермерські господарства, усі кооперативи... Коротко кажучи, свободу ми маємо але свободу від доступу до наслідків, до плодів своєї ж праці! А хіба це не те ж саме, що було раніше, за отого, як кажуть, тоталітаризму?! Директор…
 Народні усмішки  Фрази

Бібліотека | Архів | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Обкладинки | Про Перець | Рейтинг

 Copyright © 1922-2024 "Перець"