Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1993 №02 Сторінка 3

(Коротко кажучи)
Журнал Перець 1993 №02 Сторінка 3 - Коротко кажучи. Мал. О. МОНАСТИРСЬКОГО А МИ ДО ВАС В РИНКОВИЙ ЧАС! ПРИКОРДОННИК НАШ НЕ СПИТЬ? Ще з дитинства глибоко в душу мені запав один популярний колисковий шлягерок, яким і понині любить приколисувати свого глядача наше рідне телебачення. А надто вже запам'ятався такий куплетик: Хоч усюди ніч кружляє, прикордонник наш не спить мирні сни охороняє, рідну землю боронить. Навіть попри те, що згадуваний куплетик з недавніх пір звучить у модернізованому під сучасну кон'юнктуру варіанті «рідну землю боронить» співається як «неба синього блакить», сама вечірньо-казкова пісенька аніскільки не втратила своєї принадності й далі продовжує навіювати мирні сни громадянам телеглядачам. Проте останнім часом ні сама пісенька, ні особа прикордонника не викликають у мене снодійного екстазу, більше того викликають серйозні підозри, які не тільки позбавляють сну, а й спонукують до, сказати 6, вільнодумства. От ви самі помізкуйте. Якщо прикордонник «наш» і на посту він справді не спить, а навіть уночі справно несе державну службу, то чому так легко через наш кордон вивозиться все, що тільки піддається транспортуванню? Масло і цукор літаками, телевізори і холодильники вагонами, нафта і нафтопродукти танкерами, а все інше вантажівками. Якщо ще не сплавляють за межі України рахманного полтавського чорнозему, то, я думаю, лише через брак залізничних вагонів. А то давно б уже сиділи на глині. А може, прикордонник тут ні при чому? Тим паче, що він усе-таки більше настроєний боронити рідну землю ВІД МОЖЛИВИХ ЗОВНІШНІХ недругів, а нашу суверенну та незалежну підточують ізсередини і розтягають за його спиною. За прикладами далеко ходити не треба. Зовсім нещодавно працівниками спеціального відділення міліції на автодорозі Київ Дніпропетровськ був затриманий «КамАЗ», яким черкаська виробничо-комерційна фірма «Рос-ток-10» в особі її керівника, до речі, жителя міста Орла (?), В. Шестакова, намагалась спровадити до однієї дружньої нам держави 10 тонн вершкового масла і 80 коробів сигарет «Ватра». Зрозуміло, без належних документів. У зв'язку з цим у документах компетентних органів зафіксовано, що весь товар потягнув на суму близько 4-х мільйонів карбованців. Уявляєте, наскільки бутербродів обідніли б наші пенсіонери або скількох затяжок не дорахувались би затяті українські курці? Проте, на даному етапі, це вже нецікаво і несуттєво. Куди суттєвіше буде, коли в читачів складеться враження, що згадувана мною крута фірма на чолі зі своїм іноземним директором сама те масло збиває і сама розпоряджається виробленою продукцією. Ні і ще раз ні, бо, як з'ясувалося, фірма «Рос-ток-10» хоч і «виробничо», але віників вона не в'яже. І вже зовсім ні до чого їй колотити масло, яке запросто можна купити в іншої крутої фірми, що й було зроблено. Щоправда, масло «Росток-10» придбав у малого підприємства з поетичною назвою «Блюстар», а цигарки таки у фірми з не менш поетичною назвою «Кредо-ікс». «То, можливо, блюстарівці колотять масло?» запитаєте ви. Так знову ж ні. «Блюстар» те злощасне масло виміняв у Корсунь-Шевченківського молокозаводу за бензин. А бензин, у свою чергу, було отримано від кооперативу «Україна» Києво-Святошинського району Київської області. А кооператив «Україна»... Одне слово, шановні читачі, без сторонньої допомоги нам ніколи не збагнути таємниць бізнесу і тонкощів комерції у їх сучасній інтерпретації. Як не збагнути до кінця, кому така розгнуздана, з дозволу сказати, комерція та бізнес на руку. Адже мова не лише про фірму «Росток», яка попалась на гарячому, а й про тисячі інших подібних «ростків», що ладні не тільки спустошити і без того не переповнений український ринок, а й розтягти саму Україну. Тут, треба зізнатися, не скрізь і прикордонник навіть із собакою може зарадити, бо хто знає де, на якому кордоні його ставити, коли на добрячому відтинку наші кордони, як відомо, прозорі! Такі прозорі, що про їх існування можна лише здогадуватися. Можна здогадуватися й про те, у що нашій державі такі «кордони» обходяться. І поки ця незбагненна для будь-якої суверенної і самостійної держави прозорість існуватиме, доти існуватимуть і лиходіятимуть злодійські «ростки». А тому буде й не дивно, якщо нашому прикордонникові скоро тільки й залишиться, що…


 Copyright © 1922-2024 "Перець"