Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1993 №13 Сторінка 5

(Коротко кажучи)
Журнал Перець 1993 №13 Сторінка 5 - Коротко кажучи. «КНИШ І» БІЛЯ СОШІ ле. Кіровоград. То для власної «фазенди» Та от зупинився на червоне світло, а хтось заднє колесо зняв! Володимир ГАДЮК. м. Харків. БАЛ ТАНЦІ Які могли бути скандали кілька років тому? Скажете: усілякі. І правильно скажете. Адже до газетних шпальт доходили лише окремі. Ну, як ви могли написати про те, що дружина секретаря обкому єдиної на той час партії з'їздила по писку персонального водія свого чоловіка за те, що той возив благовірного в лісову сауну, де, відомо, не обходилося без мавок? Скандал? Але що читаємо назавтра в газетах? Нуднувату замітку об тім, що високе начальство вивчало екологічні проблеми краю і усунуло з посади за байдужість в роботі лісничого Петра Дзендзеляку. І так буде з кожним нехлюєм читаємо поміж рядків. І ні слова про те, що Дзендзеляка просто подав на стіл не охолоджене до криги шампанське. Негідник. Саме через ці обставини львівські газети, як ненажерливі вампіри на сонну худобу, кидалися на коридорні чвари і халтурний ремонт кранів з теплою водою. Отож не дивно, що вони кілька разів зверталися до скандалу в системі навчання бальним танцям. Річ не в тім, що на ту пору були винайдені нові па у вальсі чи хтось спотворив тайгові колінця. А в тім, що система почала дробитися, відбруньковуватись різними бальними сепаратистами. І всі прагнули проводити світові конкурси, в яких брали участь пари, здається, з Мол-давіїшта польського Перемишля. Вже не пам'ятаю, хто тоді переміг у завзятій організаційній борні. Може, ЛОАБТ львівська обласна асоціація бальних танців, може, була зафіксована нічия. Мабуть, таки нічия, бо ЛОАБТ існує і досі й уславлює державу у всенькому світі. Цікаво, що в надрах асоціації і тепер зберігся потяг до всесвіту. Аякже: культура не відає, що таке помережані прикордонні стовпи. Особливо завзятим у наведенні інтернаціональних мостів став комерційний директор ЛОАБТу добродій Б. Т. Федечко. Але не відразу. Треба було стати міцно на ноги. Почав пан Богдан від далекої до балюнків справи. Він закупив у малому підприємстві «Мдльва» Дефіцитне лобове скло до «вісімок» і «дев'яток». Аж триста штук. І тут же продав через магазин у підльвівських Винниках. Навар становив третину вкладених грошей. Не називаю точних сум, бо, самі розумієте, сьогодні вони астрономічні, а назавтра фантастичні. Скажу лишень: за благополуччя Богдана Тадейовича хвилюватись не варто. Про долю ЛОАБТу можна. І ось чому. Провівши від імені танцюристів кілька оборудок, Федечко зумів зібрані кошти перетворити в готівку, покладену в Ощадбанк на рахунок власної сестри. Репетиція вдалася. Можна було б справити бал з танцями. Але то було б марнотратством. Натомість комерційний директор вивів рідну асоціацію бальних танців на широкий міжнародний простір. Від природи комунікабельний, він заприятелював, з польськими фірмами «Гровенс» та «Ім-порт-експорт», які щодо справ, правда, поставили одну суттєву вимогу: ніяких па-де-де і балачок про танці. Це й, зрештою, не дивно фірми займаються будівництвом на території Жечі Посполитої. Богдан Тадейович не злякався. Без танців так без танців. Та і як можна злякатися голодній людині доброго шматка…


 Copyright © 1922-2024 "Перець"