Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1993 №04 Сторінка 3

(Гуморески)
/ Журнал Перець /Архів / Рік 1993 / № 04 / Сторінка № 3
Журнал Перець 1993 №04 Сторінка 3 - Гуморески. У всякої доброї справи є свої губителі. Тільки одні, дурніші, намагаються прикандичити її в самому зародку, а інші, терплячіші, сидять і вичікують, поки чиясь старанна праця не принесе сподіваних плодів. І тоді уже вклі-щуються, немов черви у яблуко, накидаються, немов колорадські жуки на картоплю, щоб жерти, жерти, жерти... І відігнати їх буває ще важче, аніж деяких чотириногих від чужого корита. Коли олександрійські пенсіонери, ветерани війни і праці заходилися озеленювати 83 гектари гідро-відвалів розпанаханих наземними вугледобувними машинами грунтів на околиці міста, то їх, отих споживачів-професіоналів, тоді ніде й духом не пахло: чого це, справді, з доброго дива за здорово живеш мозолі на руках набивати?! Вони з’явилися вже тоді, коли молоденький лісочок підріс, дав гостинний притулок фазанам, білочкам та іншій дичині, завезеній тими ж пенсіонерами, виповнився пташиним свистом і гомоном. О! Тепер тут можна і дачки побудувати! Тим більше, і свіжий лісомате-ріальчик осьо-сьо ж, під руками... І зацюкали у лісочку сокири. Ветерани в крик, ветерани в гвалт, а рожевощокі любителі городньо-лісової ідилії тільки криво посміхались у відповідь. Які там самовільні захоплення! Сьогодні самовільні, а завтра все це належним чином оформимо. З підписами і печатками! І взагалі, шановні дідусі й бабусі, краще б не плутались ви під ногами! Не заважайте строїть окремо взяту цві-тущу жисть під поетичною вивіскою «Садово-городній кооператив «Пролісок»! Еге ж, читачу: отой самий «Пролісок», про який «Перець» уже писав у № 23 за 1990 рік. Боже, як швидко летить час! А ще швидше розростається посеред беззахисного лісочка цегляно-шиферний, персонально-локальний рай для олександрійської номенклатури. І як ото ще на самім початку цієї історії колишній голова міськви- ТІ САМІ ГОСТІ В ТУ САМУ ХАТУ конкому компартієць Меншиков зі своїм вірним джурою заступником Переухенком та дрібнішою челяддю захопили найекзотичніші діляночки та спокійнесенько собі й почали плювати з високих крісел на всіх і на все, то так і тепер почвиркують крізь зуби їхні уже безпартійні, але такі ж безпардонні послідовники і продовжувачі. Про людське око, правда, створюються різні комісії, організовуються перевірки, проте отруйний «Пролісок» успішно росте й процвітає. На перчанський виступ ніхто з олександрійських властей, кажуть, і бровою не повів. В усякому разі, жодної офіційної відповіді ми не одержали. Втім, це зараз модно хизуватися своєю повною байдужістю до виступів преси: нехай, мовляв, пишуть! їхнє діло писати... Проте справа, звичайно, не у відповідях, а в самій справі. А вона ані руш. Тобто, рухається; але зовсім у протилежний бік. Члени товариства «Зелений світ» уже зверталися й до представника Президента по Кіровоградській області М. Сухомлина, проте той не удостоїв їх своєю увагою. У правоохоронних органах спочатку повезло ніби більше: старший помічник прокурора області М. Пото-пальський віддав рішуче розпорядження по інстанції притягти винних до відповідальності. Після чого автори листа М. Степанова та Г. Саламаха були викликані до прокуратури м. Олександрії для відбору письмових пояснень... Завважте, жоден із губителів лісу та самозахоплювачів землі до проку- Де ратури не викликався. Та й ж таки: люди які! Майор міліції В. Брайко... Капітан міліції П. На-уменко... Економіст зеленого господарства Л. Полянська... Директор тепломережі А. Дюбкін... Директор заводу продовольчих товарів В. Сидоренко... Лікар стоматологічної клініки В. Баранен-ко... Нарешті, колишній директор автотранспортного підприємства В. Шнайдклоц, якого колектив хоча з тріском і випер за шахрайство й зажерливість, та він іще загодя передбачливо осідлав собі іншого коника мале підприємство «Вікторія», котрим тепер і опікується, на радість близьким і рідним... То кого ж, скажіть, викликати?! І цілком зрозуміло, що «Ваші доводи, викладені в заяві про те, що самовільне зайняття землі, вирубка лісу та інши в садовому товаристві «Пролісок» продовжується свого підтвердження» (ми трепетно зберегли правопис цієї захоплюючої цитати з суворого, по-батьківському повчального…
 Гуморески

Бібліотека | Архів | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Обкладинки | Про Перець | Рейтинг

 Copyright © 1922-2024 "Перець"