Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1994 №16 Сторінка 3

(Гуморески)
/ Журнал Перець /Архів / Рік 1994 / № 16 / Сторінка № 3
Журнал Перець 1994 №16 Сторінка 3 - Гуморески. Іван АДЛОВ. м. Київ. До об'єкта, де вахтером Пес на кличку Боба, Підкотила на машині Визначна Особа. Боба гавкнув для порядку (Бо така робота) І, від нічого робити, Вибіг за ворота. Підкотився до машини, Став на задні лапи І поблажливо звернувся До болонки Чапи: Я на м'ясокомбінаті БОБА ТА ОСОБА (З народного гумору) Десять літ у штаті, І злодюг усяких бачив, І різної статі. А господар твій, клянуся, Здохнути від сказу! Скільки я за ним дивлюся, Ще не вкрав ні разу! Тож кортить мені дізнатись Звісно, по секрету: Звідки в нього ця машина, Та і сам, як рептух?.. Чапа мордочку скривила (Мабуть, від образи): Нам ковбаси доставляють На квартиру. З бази. І не сунь ти в наші справи Свого носа, Боба. Пам'ятай, що мій хазяїн Визначна Особа! Будеш губи розпускати. Хоч і гласність нині, Килимок з твоєї шкури Буде в цій машині! спустить. Іван не любить, коли в його справи втручаються. Івана навіть бригадир боїться. От ви уявіть собі таку картину: зібралися радгоспні збори, і на них роздають радгоспну землю... Це ж як примусово? Чому примусово? Йдучи назустріч ринку... Значить, примусово роздаватимуть? Ситуація така назріла... У мого діда було п’ять десятин землі. їх у нього одібрали. Примусово. Зи думаєте, він хотів, щоб одбирали? Але йому пояснили, що так треба, що ситуація така склалася. То були інші часи, помилки, внаслідок яких сталося розселянення села... А зараз мені примусово хочуть дати п'ять гектарів? Чому п'ять? Може, цілих п'ятдесят! Ого! А де я стільки скла, рам та поліетиленової плівки наберу? Для чого? Ви будете сіяти хліб: пшеницю, жито, ячмінь що захочете. Хліб сіє сівалка, котору трактор тягне, а збирає комбайн. От ви й скооперуєтеся з механізаторами... Хто, я? Ви, Петро, Іван... Іван на це діло не пойдьоть! Чому? Я ж вам казав: у нього мотоцикл коляскою і мотор скажений. Коли обмолот почнеться, він чого захоче, за раз зо два рептухи в коляску вкине. Як же ж... А сторожі? Сторожу в морду. Він уже не одного бив. Семен Голосій від Іванових побоїв навіть в больниці лежав. Для чого Іванові земля, коли він має все готове? А Петро? Петро тим паче. Він у саду сторожує. І в нього «Жигуль» справний. Він восени Джонатанами та Семеренками «Жигуль» напакує і паняє мало не в Архангельськ. З бензином, правда, зара' туго, та в Петра грошви, як черви. Він де завгодно заправиться. Дурний би він був якісь гектари брати та в землі бабратися. От ви говорили про скло та поліетиленову плівку. Для чого вам стільки? На п'ятдесят гектарів... А хто вам сказав, що я збираюся брати п'ятдесят га? Мені револьвера під ніс тич, я стільки не візьму. А от соток сорок, а може, й п'ятдесят, залюбки взяв би. Під парники. Щоб ранні огірочки-помідорчи-ки фур у місто! І вже щось там шелестить у кишені. А то гектари, техніка, а запчастини до неї мені…
 Гуморески

Бібліотека | Архів | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Обкладинки | Про Перець | Рейтинг

 Copyright © 1922-2024 "Перець"