Перець
ГУМОР І САТИРА

Перець 1994 №04 Сторінка 5

Перець 1994 №04 Сторінка 5. Мал. А. ВАСИЛЕНКА Завдяки комерційним банкам як астролог маю добрий приробіток: щотижня вигадую нові курси валют!.. ПІВТОРА року тому управління Львівської залізниці уклало контракт із словацькою фірмою «Йовос» на реконструкцію профілакторію «Експрес», розташованого поблизу Львова. Іноземці повинні були підготувати проект, розібрати дах споруди, добудувати один поверх, замінити частину столярки. За ці послуги начальник залізниці пан Грабський підтверджував зобов'язання своєї сторони сплатити братам-слов'янам... І мільйон 662 тисячі доларів США. Враховуючи наші статки і економічні розвої, сума фантастична. Деякі романтики твердили, що за такі гроші можна збудувати ще одне село Суховоля (там розташований профілакторій), до кожної хати провести кабельне телебачення і заасфальтувати всі навколишні поля, щоб колійовцям, які поліпшують тут підупале здоров'я, не грузько було брати заоколичні моціони. А реалісти визначили точні цифри і обсяги. Ними були львівські будівельники, які давно потерпають через відсутність замовлень, платні за виконані роботи і подібні тимчасові незручності. Вони провели професійні розрахунки і спинилися на 130 тисячах доларів. За таку або трошки більшу суму вони виконали б це замовлення. Всього-на-всього у 12 1 3 разів дешевше! До речі, зарубіжні фахівці (це обумовлено контрактом) живуть у тому ж профілакторії, забезпечуються триразовим харчування з розрахунку 3 долари на день за особу. Кожен, хто розуміється на курсах валют, правильно відзначить, що цей розрахунок не менш романтичний, ніж за розбирання даху. Сповідаємось, що залізничники не потягнуть нас до суду за те, що у кілька рядків ми спробуємо передати різні плітки, здогади і тлумачення широкого загалу з приводу суховольської реконструкції. Плебс перемиває кісточки львівським бізнесовцям на той предмет, що будівельники-словаки лише прикриття. Комусь треба було перекинути мільйончик зелененьких на закордонний банківський рахунок, прикрившись, як завжди, стрілочниками. Цих чуток ще ніхто офіційно не спростовував, отож, вважайте, що передаємо просто не до кінця вивчену громадську думку. Такий собі напівфабрикат. А може, наша залізниця вирішила допомогти сло вацьким кунакам прискорити реформи на їхньому транспорті, подати руку інтернаціональної помочі в будівництві держави? А чому б ні? Залізниці завжди вважалися державами в державах. Україна бідна, нужденна, ледь не жебрак, а Львівська залізниця навпаки заливає у вагонні бачки шампанське. Тільки ж ні. Залізничники усно й письмово, скрізь і всюди алярмують про свій близь кий крах. Особливо переймаєшся цим, коли підходиш до касового віконця брати квиток. Сьогодні платиш утроє більше, ніж учора, щоб колійовці утримались на плаву. Та й вони самі докладають зусиль... Згадуваний пан Грабський, який так здивував найближчий світ не-чуваною щедрістю при ремонті профілакторію, невдовзі після цього благополучно відбув на пенсію. А новий начальник дороги Кирпа почав своє правління не менш цікаво. Маємо на увазі рінансово-економічне хазяйнуван ня. Третього грудня 1993 року він видав усім відділкам наказ такого змісту: ля поліпшення фінансового стану підприємств залізниці забез печити виконання договору між Львівською залізницею і рівненсь кою агрофірмою «Зоря» і до 25 грудня 1993 року відвантажити старопридатні (не шукайте такого слова в словниках) рейки». Мова йде про якихось 10 тисяч тонн. Знаючи про фантастичні успіхи згаданої фірми (сюди завжди завертають прем'єр і просто міністри та інші достойники), можна висунути припущення, що її керівництво на чолі з паном ГІлютинсь-ким вирішило з'єднатися зі столицею окремою залізничною віткою. Але якщо без припущень, то постає не менш несподіваний варіант. Рейки було наказано різати на частини не менше 12 з половиною метрів. Для виконання цих робіт було надано необхідну кількість кисню та пально-мастильних матеріалів. Про виконання наказу…


 Copyright © 2021-2026 "Перець - гумор і сатира"