Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1994 №04 Сторінка 3

(Усмішки)
Журнал Перець 1994 №04 Сторінка 3 - Усмішки. Не буду я, мабуть, друже мій Перме, більше писати про зловживання посадових осіб у Борзнямсь-кому районі. Кілька разів із сатиричним запалом розповідав я на твоїх сторінках і про злодійство різних керівників, і про окозамилювання й приписки, завдяки чому «вельмишановні» йшли вгору, а район котився вниз, і про прихватизацію «першими» та іже з ними народного добра, і про елітні особняки, змуровані за рахунок колгоспів, і про... та багато ще чого. Навіть з відкритим листом звертався із сторінок обласної газети «За Україну» до представника Президента в Чернігівській області пана В. Мельничука та голови обл-ради пана О. Лисенка. І уперся в глухий кут. Либонь, не з того боку кричу: проти вітру не чути... Ото якби згори хто ревнув. Умить би почули. Так, судячи з усього, нема кому ревнути. Через це й «маємо, що маємо»... А дещо-таки іще маємо. Як заявили нещодавно там же, нагорі, «ще не вся Україна пограбована...» Отож у мене складається враження, що у нас взяли, як колись, підвищені зобов'язання до грабувати достроково. і тягнуть, тільки шелестить. А я під ногами плутаюсь, заважаю. Замість того, щоб висвітлювати передовий досвід як пошвидше поцупити рештки, обгризти усе до кісток, та й ті потягти згодяться у хазяйстві... От я і вирішив, Перме: більше нікого не викривати, а лише розповідати про те, як виконуються взяті зобов'язання. Причому старатимуся до дрібничок твоєї уваги не привертати. Скажімо, до такої: звернувся наш прокурор до районної Ради з проханням дати санкцію притягти до відповідальності депутата В. Романенка заступника директора Борзнянського радгос-пу-технікуму. За крадіжку семи тонн яблук. Погорів, скажете, бідо-лага. Помиляєтесь. Не дали згоди. Продовжує Романеико сумлінно грати роль народного обранця. А що яблука тю-тю, то... Втім, я вже сказав, це дрібничка... Якщо хочете спізнатися з професіоналізмом вищого гатунку, раджу вникнути в історію із малим підприємством «Агроспектр» «Дограбуємо достроково!» У Бортнянському районі на Чернігівщині успішно виконують узяті зобов' ання прі? Київському політехнічному інституті. Першого грудня 1992 року його директор Бич та голова колгоспу «30-річчя Перемоги» Пивовар підписали контракт № 92 4370. Перша висока договірна сторона взялася поставити нашому району через Росію 260 тонн насіння кукурудзи нових сортів. Друга, неважко здогадатись, попередньо оплатити супернасіння в сумі без кількох тисяч... СТО МІЛЬЙОНІВ карбованців. Відтак колгосп оперативно переганяє мільйони на рахунок «Агрос-пектра». І спокійно чекає. Чекає і місяць, і два, і чотири. Вже й земля репається, кращі терміни посіву минають, а насіння все немає. Нарешті 15 травня 1993 року надходить... ні, не зерно. Телеграма від отого Бича: заберіть кукурудзу з Макарівського спирт заводу Київської області. Що то мале підприємство. У нього навіть спир това сировина стає сортовою. А може, на цьому заводі виробляють елітну горілку для еліти з елітної кукурудзи? Тоді інша справа. І Та тут віддали лише третину домовленого. Ще вагон надійшов аж другого червня на станцію Доч нашого району в розірваних мішках невідомо з чим. Як ото в народній примовочці: прийшов іюнь, хоч сій, хоч плюнь. Отак на половині домовленого поставка й припинилась. Скажете, це ж шахрайство на рівні криміналу. Ой, не спішіть. Замисліться, чому Ф. Пивовар підписав контракт від імені голови одного колгоспу, а за кількістю замовив насіння на весь район. І чому це інші господарства, отримавши під виглядом супернасіння оте казна-що, та ще й не сповна, мовчать, наче там усі поніміли. І не думайте, що свої сто мільйонів виклало лише «30-річчя Перемоги», а решті оте «щось» дісталося,…


 Copyright © 1922-2024 "Перець"