ГУМОР І САТИРА

Перець 1995 №15 Сторінка 7

(Злізайте приїхали)

/ Перець /Журнал перець / Рік 1995 / № 15 / Сторінка № 7

Перець 1995 №15 Сторінка 7 - Злізайте приїхали. прада КУМЕДНЕ КЕРМО суворі, як тоді, коли ви невідкладних Мал. В. ЛИТОВЧЕНКА Пару днів тому один поважний чоловік, з нових господарів, зчинив страшенний гвалт. І було чого. Вийшов він вранці на ганок, дивиться: Сторінку веде В. ГЕЛЕТКО, заступник начальника відділу Головного управління ДАІ МВС України, підполковник міліції. додала, що їхали отож зрадливого приніс пару «Золотого з-за куща, маячив у тумані, Якось до нашого посту під’їхав поляк з «колибою» причепним спальним фургоном і ще з кабіни почав лементувати. Не все можу розібрати, вловив лишень, що «укра- Нема проблем... у хом’яка! М. ПРУДНИК. 8 Після кожної випитої пляшки я все тверезію, тверезію... Тоді за кермо сядеш ти... Зачекаю ще трохи. Якщо не буде зеленого, доведеться їхати на жовте світло... Автоінспектори не завжди такі поїхали на червоне. Закінчилося чергування. Іван колоса», Сашко витягнув із сумки сухого підлящика, а Михайло канапки з підсмаженою цибулею... Можете підходити і не клястися, що вчора перевищили швидкість, аби врятувати бабусю од хибної спроби розміняти приватизаційний сертифікат на в'язальні шпиці. Вони знають, на що здатні бабусі і ви. А ви не знаєте того, що знають вони. Краще послухайте. РОЗПОВІДЬ МИХАЙЛА Майже кожен власник, щоб не датись злодіям, придумує в своїй машині всілякі секрети на колесах гайки особливі, на педалях вовчі пастки... А один розумник поставив на бензиновому шлангу краник, щоб при потребі перекривати надходження пального. І змонтував у такому місці, що й не знайдеш. А вже наступного дня прибіг до міліції із заявою, що його немилосердно побив якийсь водій. Розпитуючи, з’ясували: вранці мудрагель завів свого «Жигуля», виїхав зі стоянки і раптом чмих-чмих-чмих. Мотор заглох. Звернувся до перехожих, щоб поштовхали. Не заводиться. Причепив до хлібної машини. Та тягала його по місту з чверть години. Черга у хлібній крамниці почала погрожувати розправою. Нарешті, надійшов якийсь знавець й ну копатися у двигуні. Перечистив свічки, знімав коробку розподілювача, перебрав пальцями всі дроти, зазирнув в акумулятор. Коротше зробив повний техогляд. А «Жи- І хоч учені стверджують, що людина вінець природи, життя спростовує цю думку. Як не крути, як не верти, а отой «вінець», тобто ми з вами, геть не пристосовані до земних реалій. От візьміть відомий приклад з верблюдом. Кожний першокласник знає, що «корабель пустелі» напхає у горби провіанту і тиждень мандрує дюнами, де навіть верблюжою колючкою не пахне. А ти скільки на пузі жиру не нарощуй їсти хочеться. І чим більше жиру, тим кращий апетит. Спробуй не пообідати! Усі клітини твого організму влаштовують мітинг: їсти! пити!!! А удав! Лежить цілісінький день, згорнувшись бубликом. Біжить мимо нього кролик-братик. Удав тільки око розплющив і сніданок готовий. Сам до нього в пащеку стрибає. А ведмідь! Що йому зима?! Лапу в рот і хропака. Аж доки проліски не розквітнуть і бджоли меду не наносять. А тут, як прочитаєш газету, волосся дибки! Електрика дорожчає. гуль» чмих-чмих-чмих стоїть, наче ніколи й не їздив. А бензин у вас є? спересердя запитав помічник хазяїна. Аякже. Тридцять літрів. А мо', то солярка? Взяли шлангом на пробу. Знавець поперхнувся. Каже: таки бензин. І ось тут наш мудрагель при слові «бензин» раптом ляснув себе по лобі: Краник, бензиновий краник! Зазирнув десь униз, щось повернув, потім заводить. З півоберта, як мовиться, вийшло. І хотів уже рушати, але, той, знавець, витягнув його з салону і по карку. «Знущаєшся, глумишся!» Не знаю, чи правильно вийшло по службі, але ми на того розбишаку справу не відкривали. РОЗПОВІДЬ САШКА газ дорожчає, квартплата зростає... Хоч самому до ведмедя в барліг на зиму просись. Бо часто зарплати чи пенсії на оті енергоносії тільки й вистачає. Он яка петрушка виходить. Важко чесній людині жити. А думаєте, нечесній легше? Еге, то тільки так здається. От, приміром, як кажуть, на предмет украсти... І тут природа про людину не потурбувалася. Зате хом'як у цьому ділі кум королю. Напхав за щоки збіжжя і до нори. І нехай його хоч міліція, хоч прокурор серед поля перестріває. Біжить собі хом'як, то й нехай біжить. Ні торби тобі, ні мішка на спині. А міліція, відомо, не для того, аби кожному хом'якові до рота зазирати. Тому, зрозуміло, цього літа ні у його…

Злізайте приїхали

Бібліотека | Журнал перець | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Сатира

Copyright © 2021-2026 "Перець - гумор і сатира"