Перець
ГУМОР І САТИРА

Перець 1995 №03 Сторінка 5

Перець 1995 №03 Сторінка 5. пам'ятають, як на засіданні * Верховної Ради, що відбувалося у тре- 4 тю річницю референдуму, під час якого переважна більшість громадян України проголосували за її незалежність, кілька парламентарів прикрасили свої робочі місця червоними прапорцями з абревіатурою із прописних літер «С» і «Р». На декількох інших депутатів цей колір плюс абревіатура подіяли відповідно, і біля столу президії виникла «мала купа, дайте ще». Протиборствуючі сторони вперто не хотіли причому, і мікрофонів, народу. Як я не напружував свою пам'ять поступатися принципами, та, й інша кричали від що вони діють від імені І (а вона в мене непогана), однак так і не зміг пригадати жодної передвиборної програми кандидата у слуги народу, у якій би обіцялося, що в разі обрання її автор розмахуватиме у сесійному залі вищого законодавчого органу незалежної України червоним прапорцем символом держави, якої вже не існує. Ніхто також, якщо я не помиляюся, не проголошував на передвиборних зібраннях і мітингах, що найдоленосні-шою проблемою, заради якої він кістьми ляже на парламентській трибуні, буде відміна відомої постанови про припинення діяльності Компартії України, прийнята тією ж Верховною Радою після серпневого московського путчу в 1991 році. Про соціальний захист трудящих балакали. і О с невдах-кандидатів у депутати, котрі не прорвалися до Верховної Ради після останніх довиборів: мовляв, низька свідомість у наших громадян, не зрозуміли, бачте, що їхня доля у їхніх же руках, не захотіли прийти і проголосувати. А може, якраз навпаки усе вони розуміють, бо на власні очі і вуха пересвідчилися, яка ціна передвиборним обіцянкам. Якщо в розпал економічної кризи три сотні народних обранців кілька днів чубляться з приводу того, скасовувати постанову на заборону діяльності компартії чи не скасовувати, а вкрай необхідні закони лежать під сукном, то гріш ціна таким законодавцям. Якщо свою роботу в парламенті вони починають з того, що встановлюють собі оклади і узаконюють собі оклади, і узаконюють собі ж пільги, то й гроша забагато. Або візьмемо таку проблему, як боротьба з корупцією і організованою злочинністю. Вона була присутня у передвиборних програмах усіх без винятку кандидатів як лівих, так і правих. І що? Відповідний закон досі не прийнято, зате ініціатива кількох десятків порядних, як на мене, депутатів про відмову від депутатської недоторканості була успішно провалена. Створюється враження, що, голосуючи проти цієї ініціативи, багато хто намагався заздалегідь підстелити соломки на те місце, де може впасти. То навіщо, питається, дообирати нових слуг народу, які бояться відповідальності перед народом. В. ІВЛНИНА. м. Черкаси. А я економлю електроенергію... Планувалося закінчити бу-Чорнобильської і Запорізь-ввести в дію потужності на Рівненській, Південно- Про непримиренну боротьбу із злочинністю усі вуха продзижчали. Ну, а про соціальну справедливість я вже й не кажу. Саме з неї вони й почали: захистити себе! Зате з яким натхненням і наполегливістю, гідних кращого застосування, майже більшість рвалася до мікрофонів, вимагаючи відміни постанови про припинення діяльності Компартії України, вносячи це питання в порядок денний і вдруге, і втретє. Останнього разу два сесійних дні цьому присвятили. І мало не відмінили. Підвело те, що вдалися до голосування за принципом: один за всіх, всі за одного. Та про яку заборону компартії може йти мова, коли в парламенті офіційно діють фракції комуністів, соціалістів, примкнулих до них аграріїв. Більшість з них колишні партноменклатурники. Є ще солідна група депутатів, які на виборах клялися, що безпартійні, хоч в душі залишалися більшовиками. Тримаючись…


 Copyright © 2021-2026 "Перець - гумор і сатира"