Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1995 №08 Сторінка 2

Журнал Перець 1995 №08 Сторінка 2. РОМАДЯНИН респуб- ліки, що розуміється на принципах конвоюван-ня, відразу помітить У заголовку неточність. Я припустився її навмисне, позаяк якщо замість «пішов геть!» написати потрібне у команді «стріляю!», то потягне романтикою сибірських таборів. У мене ж мова про рідний край, сповнений зодчого натхнення і творчого пориву. А щодо кроків, то вони справді є. І регламентовані не менш суворо, ніж на етапах по тайзі, рідним Кабінетом міністрів. Дивно, але стосується команда «крок вліво, крок вправо» індустрії пенсіонерів газетних кіосків, де переважно вчителі, навчивши пару поколінь читати, на старості років продають цим поколінням друковану періодику. Для читання, зрозуміло. Так ось, у березні минулого року Кабмін України, очолюваний сердешним патріотом Ю. Звягільсь-ким, видав постанову № 198. Спираючись на групу видатних вчених і практичних фахівців, прем'єр вирішив навести в країні жаданий народом порядок. Землеміри з Кабміну, все обмізкували і дали точні периметри розташування кіосків від Сяну і до Дону. А саме. Кіоск можна вважати таким, що стоїть на своєму місці і не створює бардаку в державі, якщо він розташований за 8 метрів (далі кроків) від магістральної точки, за 5 від бордюра менш поважної вулиці і за 2 від тротуару. Вилка (припустимо, замість 8 кроків 5 чи 6) неможлива. Кіоскери почали погано спати. Воно й зрозуміло: якщо від магістралі набігає, скажімо, 7 метрів, то це не вважається великою проблемою, бо один крок можна надточити за рахунок дрібного хабаря, але якщо замість 8 є тільки 4?! Чи замість 5 кроків у провулку кіоск міститься лише за 3 від проїзної частини? Жах! А як бути в центральній частині міста, де від будинків до дороги все залите асфальтом і все це вважається тротуаром? Як у такому випадку знайти оті 2 кроки, на відстані яких від тротуару можна поставити кіоск? Не інакше, він мав би бути поставленим десь на будинку або в кращому випадку у дворі. Це можливе? У нас все можливе. Але рідко яка птиця купить біля димаря газету чи журнал. У керівників кіоскової торгівлі заболіли голови не менш, ніж у продавців. Якщо навіть кіоск і є куди пересунути, то переміщення коштує мільйони: перевези, постав, проведи електрику... А головне консерватизм покупця: на оцьому розі у нього спрацьовує рефлекс взяти газету, а не побачив на місці кіоска пішов далі. У покупців (хто звернув увагу на постанову Кабміну) теж розігралась мігрень: вони передчувають, що кошти за пересування кіосків підуть з їхньої кишені, позаяк піднімуть ціни на періодику. Однак чим нам люба рідна держава, так це тим, що в ній мало хто що виконує. Чи то постанови Кабміну, чи закони Верховної Ради, чи, зрештою, укази Президента. Хай вони будуть наймудріші. і перший переполох минув. Кіоски, які Р ИЩВ мали б, за вимогою Ю. Звягільсь-кого, піднестися на дахи, заховані у підворотні, пересунутися (як у Львові) у другий ряд могил на міському цвинтарі або щезнути взагалі, тривалий час міцно трималися насиджених місць. Однак чим нам не завжди люба рідна держава, так це тим, що в ній ні сіло, ні…


 Copyright © 1922-2024 "Перець"