Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1995 №11 Сторінка 3

(Усмішки)
Журнал Перець 1995 №11 Сторінка 3 - Усмішки. ГРІЗНИЙ ДЕПУТАТ УСМІШКА До колгоспного ставка під'їхали дві машини: «Нива» і «Мерседес». Троє здорованів, закинувши вудки, почали витягати рибку за рибкою. Підійшов дід Панько, колгоспний сторож: Добридень, товариші, чи то пак, панове! Драстуйте, діду! Прошу вас забиратися геть звідси, поки не набралися біди. Якої ще біди? оскалився один з них. А такої, пояснює дід, покличу Депутата. Ха! знову вигукнув той. Налякав! Та ось, показує ліворуч, депутат обласної Ради. А оцей-то, показує праворуч, депутат районної Ради. А я, ги-ги, депутат селищної Ради. Так що, діду, не лякайте нас депутатом, а краще випийте коньячку. По-перше, дід мовить, я на службі, а по-друге, товаришочки-пани, я не п'ю того зілля, бо воно клопами тхне. Ну, що ж, діду, тоді ми порибалимо часинку-дру-ку і адью! Моє діло попередити, відказав дід, щоб потім не чухали потилиці... Я пішов за Депутатом. Не минуло й десяти хвилин, як із-за кущів берез-няка вискочив розлючений бугай і рвонув у бік непроханих гостей. Рибалок як вітром здуло. Тільки бульки пішли з води. Бугай підчепив рогами «Ниву», і вона шелеснула у воду, а слідом за нею й «Мерседес». Не-вдоволено ревучи, бугай почав було лізти у воду, щоб розправитися з рибалками. Та в цю хвилину підійшов дід. Ніжно поляпавши по шиї бугая, прорік: Ну, досить, Депутате, підемо! І глянувши у воду на браконьєрів, з усміхом сказав: Бувайте здорові, пано-ве-товаришочки! Записав з вуст рибалки на Дніпрі Степан ГРИЦЕНКО. Мотніться, хлопці, за пивом. На цукерки заробите... Завжди готові! Єс, сер! Дмитре, ти машину купив? Ні, газету. А там пишуть, що незабаром газ відключать... Павло ГЛАЗОВИИ КУМОВА ТРАНШЕЯ Побували ми недавно в місті еН, Де живе молодший кумів син Семен. Я не буду того міста називать. Там є мер. Не хочу мера дратувать, Бо й без того мав мороку з нами мер, Через кумове дивацтво ледь не вмер. Вдвох із кумом ми півміста обійшли, Доки синів гуртожиток там знайшли. Слід сказати, що те місто обласне, Але страшно захаращене й брудне. Всюди сміття, скрізь накопано траншей Тут по шию, там ще глибше, до ушей. Рвуть, копають та хапають аж гуде, Як і скрізь, прихватизація іде. Всяк, як може, свій добробут підійма, Всюди видно, що хазяїна нема. Зупинились ми у синовім кутку. Трішки випили, поїли…


 Copyright © 1922-2024 "Перець"