Перець
ГУМОР І САТИРА

Перець 1995 №02 Сторінка 7

(Гуморески)
Перець 1995 №02 Сторінка 7 - Гуморески. Мал. А. ВАСИЛЕНКА Мал. Л. ТЕЛЯТНИКОВА Євген НАУМО*. Щойно бригадир підійшов до Сидорчука, таємниче озирнувся і підморгнув йому лівим оком, як той одразу збагнув, у чому річ. Що? спитав пошепки. Панель, відповів той. Спершу Сидорчук не второпав. Яка панель? перепитав, блимаючи рудими віями. Велика! дихнув перегаром чогось бригадир. Із яких будинок зводимо. Мабуть, на заводі будматеріалів прогавили і зайву нам підкинули... Ну, будеш брати? Швидше думай! квапив бригадир. А то іншому запропонують. Хитрість вдалася! Ці бовдурі повірили, що ми не пірати... Мал. О. ГУЦОЛА Мал. В. АДАМОВИЧА Лікарю, у нього, комп’ютерний вірус. Ваша програм* виходу з кризи? Наливай! ,, ГУМОРЕСКА І Сидорчук аж стрепенувся. Беру! Три пляшки, автоматично поставив умову бригадир. ’ Чому три? розгубився Сидорчук. Завжди пляшка була... Це ж тобі не мішок цементу, а панель! Ходімо, подивишся. Оглянули панель: ніде не розколена, без тріщин. Поміряли рулеткою розміри проектні. Сидорчук просунув неголену пику крізь віконний отвір. Дві! Гаразді бригадир махнув рукою. - Тільки забирай хутчіше. Сидорчук побіг до водія тягача. Петровичу, виручай! озирнувшись навсебіч, підморгнув лівим оком. Той відразу зрозумів. Що і куди? Панель. Велику. До мене додому. Он де вона стоїть. м- Три, сказав водій. Чому три? роздув ніздрі Сидорчук. Завжди одна була! * Це ж панель, розсудливо скинув кошлаті брови Петрович. Не мішок цементу. Зійшлися на двох. дь Можеш вантажити, сказав Петрович і поліз у кабіну, зблиснувши засмальцьованими штанами. Сидорчук побіг до кранівника. Юхимовичу, виручай! Що? вирячився той із кабіни. Панель, тремтячим…


 Copyright © 2021-2026 "Перець - гумор і сатира"