Перець
ГУМОР І САТИРА

Перець 1996 №04 Сторінка 3

(Коротко кажучи)
/ Перець /Журнал перець / Рік 1996 / № 04 / Сторінка № 3
Перець 1996 №04 Сторінка 3 - Коротко кажучи. Сучасн - діалоги ВИГРАНИМ ПРОЦЕС Якщо обізнався, то пробачте! Ви таки Сергій Лукич? Не помилився? Не помилились. Я Сергій Лукич. А що? А мене ви не впізнаєте? Не впізнаю. А ви, може, родич який чи земляк? Іа щось не пригадую. Краще поясніть, в чому річ, бо в мене, пробачте, на фізіономії пам'ять не дуже. Добре. Скажу пряміше. Ви один знаменитий судовий процес пам'ятаєте, Сергію Лукичу? Один пам'ятаю. Історичний. Нюрнберзький. Отой, що по війні відбувся. Над гітлерівськими злочинцями. Це ви, Сергію Лукичу, далеко заскочили. Беріть ближче. Ближче щось не пам'ятаю. Який це? А той, по якому и ви проходили? Я-а?! А ви хто будете, що процесами цікавитесь? З вашого дозволу адвокат. Ваш таки, Семен Самуїлович? Точно. Власною персоною. Боже мій! Я б вас нізащо не впізнав. Що то роки... А згадуєте, Сергію Лукичу, хоч з вдячністю? Ми ж тоді процес виграли. Хоч і трудно. Бо вам таки усміхалося вікно з гратами. Навіть такому адвокатові, як я, довелось попотіти. Ех, Семене Самуїловичу! Адвокат ви першокласний, оскільки процес тоді виграли і мене врятували, та я вам трохи й колючок сипну. Підпсували ви, шановний, мені біографію... Підпсували. Це яким же чином? А таким. Отримав би я тоді рочок чи два, достроково вийшов би на волю, а в анкетних даних он яка позначка героїчна: зазнав утисків за радянських часів. Вам це треба? Ще й як! У наш демократичний час особи, що притісня-лися, он яким авторитетом користуються! їх висувають, обирають, на посади високі ставлять. А я нині хто? Звичайнісінький партократ. То ви, Сергію Лукичу, шкодуєте, що ми тоді судовий процес виграли? Тепер шкодую, Семене Самуїловичу. Той «виграш» обійшовся мені, як ви знаєте, не дешево. Це раз. А по-друге, кажу ж вам, ви тим виграшем вирвали мені з рук козирну карту. І в теперішній посадовій грі я залишився з трьома шістками. Без козирної. Ось такий він сьогодні колись виграний процес. НА ОДНОМУ КОЛЕСІ Усе життя збирав я гроші на машину. Вже ось-ось мав Ті купити, бо на ощадкнижці якраз назбиралась потрібна сума. Та потім, як відомо, ті гроші гавкнули, і мрія моя залишилася нездійсненою. І ось радісне повідомлення: рішенням уряду замість знецінених заощаджень мають видати мені компенсаційні сертифікати з індексацією у 2,2 тисячі! Ну, думаю, нарешті! Хоч якоюсь мірою справедливість торжествує. Взяв ручку і почав рахувати. Виявляється, замість отих старих десяти тисяч карбованців мені зараз повернуть аж... 23 мільйони. На ці гроші я собі хіба що одне стареньке колесо куплю і те, як дуже наторгуюсь. Тільки, як відомо, на одному колесі далеко не заїдеш. Вінницька область М. СТОРОЖУЙ. НЕ ЗАБУВАЙТЕ РУКАВИЧОК! І» Л* Гостював у мене друг з Англії й забув рукавички. Вирішив я відправити їх йому додому. Здавалося б, що може бути простішим? Та виявилося, що предмет, котрий…
 Коротко кажучи

Бібліотека | Журнал перець | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Сатира

 Copyright © 2021-2026 "Перець - гумор і сатира"