Перець
ГУМОР І САТИРА

Перець 1996 №11 Сторінка 9

(Наші незабутні одноперчани)
/ Перець /Журнал перець / Рік 1996 / № 11 / Сторінка № 9
Перець 1996 №11 Сторінка 9 - Наші незабутні одноперчани. Протягом гатьох років на сторінках «Перця» з'являлися гострі і веселі твори Сергія Воскрекасенка і Анатолія Косматенка. Сергій Іларіонович почав орати сатиричну ниву ще у нелегкі тридцяті роки. Критики частенько розмахували над його уїдливою сатирою критичною голоблею. Адже він творив тоді, коли закликали до «безконфліктної» сатири. Але Сергій Воскрекасенко, попри все, залишався вірним своїй гострій зброї. І хоча його твори були колючими, у душі Сергій Іларіонович був ліриком. Бо без любові до людей не можна творити сатиру. А хто не знає, хто не співав його знаменитої пісні «Шахтарочка», яка стала народною. Таким же ліриком від природи був і Анатолій Косматенко талановитий гуморист і сатирик. Відомий письменник Юрій Му шкетик у передмові до «Вибраного» Анатолія Денисовича написав: «Він був найкращим з нас... Рідкісною людиною за чесністю, совісливістю, прагненням правди, добра». Найулюбленіший жанр Анатолія Косматенка йка. Оригінальна, суто українська. Його творчістю захоплювався Остап Вишня, бо у байці Анатолій Денисович був, мабуть, непе ре вершеним серед сучасників. На жаль, він пішов від нас у розквіті сил. І його книги ще чекають вдумливої і щирої критики. НАШІ НЕЗАБУТНІ ОДНОПЕРЧАНИ Сергій ВОСКРЕКАСЕНКО До 90-ліття від дня народження Страктує він як випад це Проти всього народу!.. «Бо я ж, мовляв, уже не я, А представник народу, І що роблю, то це в ім'я Й від імені народу!..» Навіть тоді, коли цей чин Шампанське п'є чи брагу, Це теж, еге, народ, не він, Свою тамує спрагу!.. Якщо ж його начальство десь Відзначить, з факту цього Народ радіть повинен весь, Бо ж він же вийшов з нього... А щоб у скруті помогти Якійсь одній людині, Такої він собі мети Не ставив ще донині. ЛАСУН Ласий Петрик наш до меду, Любить Петрик мед, як муха. І коли вже допадеться, Не відтягнеш і за вуха. Раз він так його наївся, Що аж спать схотілось наче. Взяв макітру між коліна, Обійняв її та й плаче. А чого ти? дід питає. Петрик плаче іще гірше: Ме-еду, каже, хочу ще я, А не можу їсти більше... ХАБАРНИК «НАРОДОЛЮБЕЦЬ» Людина вік свій почина Беззуба і безлика. Лише пізніш стає вона Маленька чи велика. В житті й такі випадки є: Якимось робом диким Великий муж малим стає, Малий стає великим. І так вони собі й живуть, Змирившись із судьбою... Але людина мусить буть В житті сама собою. Біда, коли високий чин Та припаде малому. Від цих, сказати б, величин Добра нема нікому. Скажи такому ти слівце Напроти, не в догоду, Та й нащо голову ламать, Масштаб цей не по ньому... Він має дбати, так сказать, За весь народ в цілому!.. Признання це колись прорік Один із тих безликих, Дрібний, маленький чоловік, Що випхавсь у великі. СПОСТЕРЕЖЛИВЕ ХЛОП'Я (За народними мотивами) Мати хлопчикові каже: Будь хорошим, Котю, Ввічливим, привітним будь Поцілуй-но тьотю! Я не буду, каже Котя. Тьотя Мотя…
 Наші незабутні одноперчани

Бібліотека | Журнал перець | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Сатира

 Copyright © 2021-2026 "Перець - гумор і сатира"