Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1996 №09 Сторінка 3

Журнал Перець 1996 №09 Сторінка 3. колись давно був посаджений фруктовий сад. Господарники розраховували на збагачення вітамінами студентського компоту, вчені мужі теж мали на оці помічні властивості фруктів, особливо яблук. Відомо ж бо: Ньютон відкрив закон земного тяжіння, саме вештаючись садками, де його і поцілила в тім'ячко рання антонівка. Коротше, сад відігравав помітну навчально-виховну і вжиткову роль у процесі підготовки аграрних геніїв. Зрештою, чому «відігравав»! Він і зараз став у пригоді. Позаяк нині і повсюди будь-яка громада поділяється на «отих» і на опозицію до них, то садок допоміг першим порозкошувати, як в Едемі, а другим дати куди слід опис цих розкошів на предмет законності. Щоб ясніше було. Представники особливо закоренілих вче них, аби врятувати сад від зди чавіяня і спорохніння, що з часом підстерігають плодоносні дерева, вирішили не дати заглухнути їм. Взявшись за сокири, вони вирубали значну частину саду, логічно прийшовши до думки, що для наукової кар'єри Ньютона на його голову досить було упасти не гектару дерев, а однісінькому яблукові, яке тут завжди знайдеться. А щоб місце не гуляло без будь-якої користі, оперативно забудували вирубки такими собі котеджами. Ви знаєте, про що я говорю їх де тільки можна і не можна споруджують нині ті, що вчора любили співати про гнаних і голодних. Старші люди пам'ятають, яких зусиль коштувало Микиті Хрущову, аби аграрні вузи випхати за міські смуги, ближче до природи. А на переселенні вчених з центральних вулиць у передмістя він взагалі підірвався. Отож, припускаю, що ентузіазм керівників галицької кузні аграрних кадрів, які самохіть подалися (правда, не назавжди) зі Львова в околичне містечко Дубляни, був би схвалений щонайменше на позачерговому пленумі. І, думається, найбільше параграфів, тез і висновків було б присвячено ректорові Р. І. Триньку, який особисто очолив вихід колег «на природу». Щоправда, знищення саду теж справа його рук, бо хоч поруч з ректором і побудувалися проректор, директор учгоспу та інші достойники, однак при променистому сяйві науки (рядок з вітального адресу) вони все-таки просто челядники і у створеному вузівському Едемі займають місце хіба що в Адамовій ватазі. Знищення саду і самовільна забудова, мабуть, не увійшли б до документів позачергового пленуму, а тому цю тяжку інформаційну ношу мушу звалити на свої власні плечі. Отож, про довжую. Позаяк котеджі вже стояли, а ходити до…


 Copyright © 1922-2024 "Перець"