Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1997 №08 Сторінка 4

Журнал Перець 1997 №08 Сторінка 4. ГЛал. О. КОХАНА МОРД ІЬ БЕЗ БАЙОК Коли у тебе грошики шелесть, То й друзі єсть, і шана, й честь. Біда, як Солов’ятко у Сороки Бере із музики уроки. Мал. А. ВАСИЛЕНКА Ви прикмети бандитів, які вас роздяг-ли, запам'ятали? Запам'ятав... Один був високий, як оце ви. А другий товстий, з вусами, як оце у вас... Хіба ж то молодець, що для дровець Ламає щойно зроблений хлівець? * * * Найлегше бити Зайця: не брикається, Трясеться та в гріхах, яких не має, кається. Дасть іскру навіть і холодний Лід, Якщо по ньому кресонуть як слід. КАЛАМБУРИ Такий був тупіт на балконі. Немов зібрались на бал... коні. * Лиш в зірку цю вдивлявся зірко: Та й люба ж ти, коньячна зірко! Смоктав із пляшки він три дні Свиню уздрів на самім дні. Мінівтюри на геми літератури ЮВІЛЕЙ Хіба ж відзначити не слід? Не пише цілих сорок літ! ОЦЕ МАЙСТЕР! В десятках книг митець завзятий Зумів... нічого не сказати. СУМЛІННИЙ критик Статтю в журнал підготував: Увесь роман... процитував. Дмитро СОЛОДКИЙ. мал. о. МОНАСТИРСЬКОГО (тема А. Василенка) Перемикай на щось цікавіше, я це вже бачив. Мал. О. МІХНУШЕВА (тема А. Василенка) Правильно кажуть, що головне це самостійність і незалежність. От і я вчора з жінкою розлучився... Карлсона люблять поголовно. Працівники жеків цінують його за те, що він живе на даху, а не під дахом, отож, не пише заяв на ремонт покрівлі. Діти мають Карлсона за незрадливого союзника щодо споживання варення і цукерок «Пан Коцький» фірми «Світоч». Трудівників електротранспорту влаштовує та обставина, що він має ззаду мотор і пересувається за принципом довільного снування, не ламаючи у трамваях дверей. А якби він замешкав, приміром, на Сихові, у «кавалерці», тут, ясна річ, його б дістали. Або, припустимо, взяв і оселився у бібліотеці на Загірній... Тут би... Стривайте. Його доля і за цих обставин могла б скластися безхмарно. Живуть же у цій книгозбірні і при тому не тужать, що характерно, дві сім'ї. Живуть чимало літ, а не декілька місяців. Не знаю, з чого почалося. Чи були вони дуже постійними читачами і їх у порядку наближення до улюбленого заняття поселили на площах бібліотеки? Не виключено, що лиха година загнала у книжкові нетрі. Але, мабуть, не така вже…


 Copyright © 1922-2024 "Перець"