Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1997 №03 Сторінка 7

Журнал Перець 1997 №03 Сторінка 7. Олесь ЖОЛДАК ТЯЖКА РОЗЛУКА Годі плакати, лебідко! Просить муж Аїду, Засіїокійся, я ж від тебе Ненадовго їду. Не буду ж я вікувати у вояжі тому, церез місяць неодмінно Повернусь додому.- д вона зітхає тяжко, Збуджена до краю: Кажеш, «їду ненадовго»... Знаю тебе, знаю! Кажеш, «буду через місяць». Не вірю нічому! Через тиждень неодмінно Вернешся додому... «ГЕНЕРАЛ* Лейтенант солдата шпетить: Рядовий Ступаче! Вв знов, кажуть, були вчора Випивши добряче... А от якби шанувались, Не пили спиртного, То звання сержанта мали б, А не рядового. Рядовий запухлі очі Звів на лейтенанта: А навіщо мені ваше Званіє сержанта?! Я коли свою нормальну Міру випиваю, То щоразу генералом Себе почуваю!.. Мал. Р. САХАЛТУЄВА А ти мене ще пиляла: «Відремонтуй праску, відремонтуй праску!» ДЕФІЦИТ Лікарю, а чому останнім часом тільки й мови, що про одноразові шприци? Ну, одноразові це ж, по-перше, надійність у тому, що ніяка інфекція не проникне, а, по-друге, прогрес медицини рухає... Не треба зайвих слів, лікарю. Краще скажіть, що для стерилізації спирту немає. Випили! Дефіцит! СЕКРЕТ ОДУЖАННЯ Ти чого така рада-радісінька? Ох, і не питай! Такий молоденький лікар приймав! Такий ласкавий, делікатний... Тільки торкнеться, а в мене мурашки по тілу... І що знайшов? Рецепт виписав? Навіщо? Я з ним і так…


 Copyright © 1922-2024 "Перець"