Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1997 №01 Сторінка 20

/ Журнал Перець /Архів / Рік 1997 / № 01 / Сторінка № 20
Журнал Перець 1997 №01 Сторінка 20. ЩОБ І ПЕКЛО, І ВЕСЕЛО БУЛО... На творчих зустрічах з читачами нас часто запитують: «А як робиться Перець»? На що ми серйозно відповідаємо: «На «Перець» працює уся Україна». І пояснюємо це дуже просто: «От візьміть, приміром, скріпку, якою зшивається наш журнал. Вона виготовлена з металу. А метал виплавили металурги. З чого? З руди. її видобули гірники, привезли залізничники. Родовище розвідали геологи. Геологів вчили вчителі, професори. Професорів годували хлібороби, тваринники. Хліборобів одягали швейники. А швейників... І так далі, і так далі... Так це ми завели мову тільки про скріпку. А друкарі, а зв'язківці, а папірники!..* «Е, ні! усміхаються на таке пояснення читачі. Ви нам конкретніше розкажіть, як робиться «Перець». Бо можна мати і папір, і фарби, і поліграфічну базу, а такого веселого журналу утнути не всім під силу. Отож і розкажіть про ту «силу». Ну, що ж... Спробуємо розповісти конкретніше. ...«Перець», значить, робиться так. Уявіть: сидить собі головний редактор журналу. Голову двома руками обхопив. Сумний і невеселий, ЯК ОТО КОНОТОПСЬКИЙ сотник з відомого твору Квітки-Основ’яненка. Сидить думає. І відповідальний секретар сидить, голову обхопив. Сидить, думає. І головний художник теж сидить. Голову обхопив. Теж думає. Усі думають. Аж нарешті головний редактор голову ПІДВОДИТЬ і питає: А на яке це число «Перця» чекають читачі? Та на перший номер! На ювілейний випуск! усі йому. Так чого ж ми сидимо, думаємо? Роботу треба робити! І тут усі як побіжать, як побіжать. Відповідальний секретар усі фейлетони, гуморески, вірші, народні усмішки, іронізми з течок витрушує. Головний художник усі малюнки і теми до них на стіл редактора вивалює... І художники біжать, і журналісти біжать, і письменники біжать... І усім хочеться в той номер щось своє «прилаштувати*. А головний редактор дивиться на все це і каже: Те що смішне, кидайте хлопці в казан. А що не смішне під казан. А тоді бере велику ложку і куштує щоб і перцю, і солі, і всього було доволі. Щоб і пекло, і щоб весело було. Щоб покуштував і ще хотілося. Ось саме таку мить і зафіксував на своєму «історичному полотні» художник Анатолій Василен-ко. Отож, як уже було сказано, з ложкою біля казана перець підсипає головний редактор Юрій Прокопенко. Далі відповідальний секретар…

Бібліотека | Архів | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Обкладинки | Про Перець | Рейтинг

 Copyright © 1922-2024 "Перець"