Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1997 №01 Сторінка 19

(Гуморески)
Журнал Перець 1997 №01 Сторінка 19 - Гуморески. Ірина КУДРЕВИЧ ГУМОРЕСКА Ми, жінки не завжди вміємо користуватися приватною власністю так, як цього вимагає життя. От візьмімо для прикладу наших чоловіків. Беремо ж ми їх за себе заміж? Беремо. Живуть вони при нас роками? Живуть. А пуття з цього мало. Сама переконалася... Занадився якось один до мене, як тінь. Ходив, охав, зітхав, стогнав. Як не будеш моєю життя собі вкорочу. А Настю де подінеш? питаюся. 7а що Настя! Її я й не кохав ніколи. Як уздрів тебе, лиш тоді зрозумів, що таке кохання. Роби щось, бо умру. Ну, любі мої, у наш час все робиться для того, щоб вік людині продовжити. А я хіба мала йти проти цього? Взяла. Але скажу правду: клопіт на здорову голову взяла. Бо вже на третій день упевнилася, що мій Степанко абсолютно не пристосований до життя. Прокинувся уранці та й питає: Любцю, а де лежать хустини до носа? Як то де? В кишені. У моїй кишені брудні. Ах, брудні! Бідачисько... То ондечки, видиш, відро з водою, а онде мило. Зроби так, щоб вони були чисті. Став мій Степан посеред хати, як укопаний. І тільки сопе. Ну, чого так важко дихаєш? Засукуй рукави та хутесенько, кажу. А він стоїть і кліпає. І тут я збагнула, що не вміє ж людина за холодну воду взятись. Матінко, ані курки від когута не відрізнить, не знає навіть, яка на вигляд петрушка, а який часник зелений! Ну й Настя! Диво не велике, що втік від неї. Хіба полюбиш жінку, яка не дає дома ходу чоловіку? І взялась я виправляти Настину помилку. Повну демократію, найповнішу свободу дії мав у мене Степанко. Аякже. Хотів їсти варив собі, хотів чисту тарілочку мив, а хотів сорочку фай-ну прав тсГй прасував. За два роки мій Степанко уже міг заткнути за пояс будь-якого куховара, будь-яку прачку, будь-яку господиню. Не чоловік, а золото став. Приходжу я з роботи, а у мене хата блищить. Степанко все встиг. І на роботі, і вдома. Та наостанку мені з ним не поталанило. Хотіла ще навчити хату білити. А він, як уздрів, що несу відро з вапном і щітку, та як ухопив капелюх, та як дременув, то наче кіт у комин. І послухи не заходять. Наче розтанув чоловік. А я кажу: дурний, навчився б ще й хату білити, а тоді рушав далі. Бо що подумає про мене Степанова третя жінка? І взагалі, дідько тим чоловікам догодить. Від Насті втік, бо не давала в хаті ходу, від мене дременув при повній свободі. Недарма кажуть: ще та ся не вродила, щоб чоловіку догодила. «Перець» № 5, за 1972 рік. 00 Ну й хіміки у цьому магазині. Купую молоко, а воно як вода. А ви купуйте сметану, вона як молоко. «Перець» № 18. за 1980 рік. СИЛА ЗВИЧКИ Чому це ваш чоловік весь час дивиться у той куток! Там у нас телевізор стояв. «Перець» № 5, за 1980 рік. Бровко зібрався у чуже село. (Воно стояло недалечко Щось…


 Copyright © 1922-2024 "Перець"