ГУМОР І САТИРА

Перець 1997 №09 Сторінка 7

/ Перець /Журнал перець / Рік 1997 / № 09 / Сторінка № 7

Перець 1997 №09 Сторінка 7. НЕХАЙ РОЗКАЖЕ... Остап Вишня і Федір Маківчук були не тільки талановитими гумористами, а й затятими рибалками. У вихідні дні їх частенько можна було бачити на березі якогось озера, річки чи ставка. Сидять, цигарки смалять, на поплавці дивляться, тільки зрідка перекидаються словами. Щось не клює, Павле Михайловичу! витягнув вудку Маківчук. І в мене «не берьоть»! у відповідь Остап Вишня. Знову сидять мовчки. Я оце міркую, Федоре Юрійовичу, озвався Остап Вишня. А якщо на черв'яка грам коньяку капнути. Може, клюне? У вас там у пляшці залишилось? Маківчук, хоч і розумів, що це жарт, але важко зітхнув, капнув на черв'яка і закинув вудку. Поплавок застрибав. І через мить Федір Юрійович витягнув чималенького коропа. Потримав у руці і раптом кинув його у річку. Навіщо ви це зробили? здивувався Остап Вишня. Нехай пливе і на п'яну голову усім своїм родичам розплеще, які тут гарні рибалки сидять коньяком частують і у воду відпускають. Отоді побачите, як у нас заклює! Один-один! відреагував на жарт Остап Вишня і гумористи весело розсміялися. ПРО НАПРЯМКИ В літературній критиці заведено говорити про так звані школи та напрямки. Мовляв, оцей письменник належить до такої-то школи, до такого-то літературного напрямку. Коли редакція «Перця» містилася в самісінькому центрі Києва на тодішній вулиці Леніна (тепер Богдана Хмельницького), біля оперного театру, то якось так уже собі узвичаїлося, щоб вряди-годи ходити разом перекусити, побалакати, обговорити, якщо вони виникали, якісь редакційні проблеми. Тим паче, що поряд був ресторан «Театральний», при ньому кафе, а через вулицю, якраз напроти театру, «забігайлівка», чи, як би тепер сказали, бістро, відома в колах творчого та вченого люду під самодіяльною назвою «Академбочка». Якось виявилося в нашій компанії кілька поетів. От вони й засперечалися: один тягне в ресторан, бо там смачніше, другий у кафе, бо там зручніше, а третій у «Академбочку», бо там швидше. Федір Юрійович слухав-слухав ту їхню суперечку, а тоді, наче б сам до себе, але так, щоб усі чули, сказав: Оце ще мені... поети різних напрямків!.. До 85-річчя від дня народження Він був зубастим сатириком, його перу належать сотні фейлетонів, памфлетів, гуморесок, він автор кількох десятків книг, лауреат престижних літературних премій. Але в історію нашої культури він увійшов перш за все як редактор головний редактор журналу Перець*, який за часів його редакторства (більше сорока років!) зажив слави народного журналу. Федір Юрійович Маківчук зумів об’єднати навколо часопису всі найкращі сатиричні сили України, всіх найталановиті-ших гумористів та карикатуристів. Майстерно обходячи цензурні рифи, сміливо ігноруючи окрики високих чинуш, він послідовно проводив свою лінію висміювання глупства у всіляких його проявах. Він був за життя людиною-легендою, і не лише тому, що була легендарною його мужність, з якою він захищав справедливість і здоровий глузд, а й тому, що сам мав веселу вдачу і…

Бібліотека | Журнал перець | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Сатира

Copyright © 2021-2026 "Перець - гумор і сатира"