Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1998 №11 Сторінка 3

(Усмішки, Іронізми)
Журнал Перець 1998 №11 Сторінка 3 - Усмішки, Іронізми. Міні-усмішки ПРИЇХАЛА На вокзалі по таксофону говорить якийсь чоловік. До нього підійшла з клунками бабуся і смикає за рукав. Той сердито оглянувся: В чім справа? Хочу попросити, щоб ви, як побалакаєте, трубку не вішали. Бо в мене немає картки, а я хочу невістці сказати, що вже приїхала. ПРАВИЛЬНО Ви свого сина на честь Шевченка Тарасом назвали чи на честь Тараса Петровича нашого директора? На честь Шевченка. Правильно зробили. Бо цей уже завод до ручки довів. Мал. О. МОНАСТИРСЬКОГО ДАЧНИК У надвечір’ї польова дорога, Сплюндрована колесами машин. З багна ледь-ледь висмикуючи ноги, Бреду-повзу до станції один. Стіну дощу не пронизать очима, В права вступила осені пора. Важкий рюкзак звисає за плечима І руки обривають два цебра. Не раз втрачав зненацька рівновагу, Немов робив землі низький уклін, Але Всевишній посилав наснагу, Щоб міг я знов піднятися з колін. Та настрій мій тримається чудесно, Бо тішить гідність відчуття одне, Що вже ніхто ніяким «Мерседесом» На цім шляху'мене не обжене! ТЕАТР Перед початком спектаклю на сцену вийшов режисер і заявив глядачам: Просимо вибачення. У зв’язку з тим, що захворів суфлер, виконавці всіх ролей сьогодні читатимуть свої тексти із папірців. ЩЕ ОШТРАФУЮТЬ Іде посадка на поїзд. Біля шостого вагона черга. З вокзалу вискакує пасажир, у якого із сумки ллється молоко. Підбіг, просить провідника: Впустіть швидше у вагон, бо весь вокзал і перон заллю. Ще оштрафують. ТУРБОТА На вулиці справжня ожеледиця. Молодий двірник посипав тротуар не піском, а соломою. Навіщо? питає сусідній двірник. А щоб людям м’якше падалось. ЗНАЄ Південними краями їде поїзд. Один пасажир показав у вікно: Оно кінь Пржевальського пасеться! Якого Пржевальського? запитує попутниця. Ви що, Пржевальського не знаєте? дивується сусід. Та почервоніла, вирішила схитрувати: Чому ж не знаю? Оно й корова його пасеться. Кость ДЯЧЕНКО. Мал. Г. МАЙОРЕНКА Мал. В. ЛИТОВЧЕНКА Так то ж не я гавкаю, Петре, а наш Рябко! Автора! викликали глядачі, які у новій театральній постановці не впізнали класичного твору. Кінофільм змусив глядачів надовго замислитися: навіщо його було випущено на екран? Григорій ВЕДМЕДЕНКО. м. Харків. іїоюзми Якщо про існування Шекспіра і є якісь сумніви, то проти існування ше-кспірознавців ніяких. Клоуна впізнають тоді, коли він одягає маску. Живеш на пташинах правах? Але як орел чи як курка? Порада безробітному: «Бажаєте чим-небудь зайнятися чухайте потилицю». олодимир СОЛОМІЙ. м.…


 Copyright © 1922-2024 "Перець"