Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1998 №02 Сторінка 7

(Усмішки, Друже Перче, Анекдоти)
Журнал Перець 1998 №02 Сторінка 7 - Усмішки, Друже Перче, Анекдоти. Це ваш?.. сердито спитав міліціонер жінку в зеленому. Ой, лишенько! зойкнула та. Це ж треба так... Так ваш чи ні? А що він накоїв? Відповідайте на моє запитання, сердиться міліціонер. Вибачте, але у мене, взагалі, ще немає... Чому ж цей... показує на ваші двері? Звідки я знаю. Певно, переплутав... А втім... у нас на сходовому майданчику з’явилися нові сусіди. То, може... Зараз з’ясуємо. На дзвінок вийшла жінка в блакитному. Це ваш? спитав страж порядку. УСМІШКА А в чому річ? поцікавилася жінка в блакитному. Невже так важко одразу відповісти на питання? нервує міліціонер. Мій білявий, а цей такий, що й не розбереш, якого він кольору. Хай сам скаже, чий він ь. Чуєш, золотце, ти чий? У тебе язик є? Пока зує. Виходить, що є. У які тобі двері треба? Бачите, сусідко, показує на ваші. Ні вже, вибачте... заперечує жінка в зеленому. А як тебе, дорогенький, звуть? щебече жінка в блакитному. У-у... На «у», здається, і ймення немає. Нумо, скажи ще раз. Му-му... Мумучик?! ніяковіє жінка в зеленому. Це, певно, справді до мене. Розумієте... заочне знайомство. За оголошенням. Пан прийшов на оглядини. Взагалі він писав, що занадто соромливий. А це, певно, для хоробрості... Микола ВОЗІЯНОВ. Давко мріяв я…


 Copyright © 1922-2024 "Перець"