Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1998 №02 Сторінка 4

(Іронізми)
/ Журнал Перець /Архів / Рік 1998 / № 02 / Сторінка № 4
Журнал Перець 1998 №02 Сторінка 4 - Іронізми. ЗАИВИНА Раджу вам, пацієнте, щоденно робити масаж з допомогою електровібратора. Зайве, лікарю. Чому? Та я ж щоденно добираюсь на роботу міським автобусом по дорозі, яка у суцільних вибоїнах. НЕВІРНО ЗРОЗУМІВ То які в тебе новини, Василю? Мій багатий дядько збожеволів, тепер усе його майно переходить у спадок мені. Міні- іалоги Добре. Гадаю, що невдовзі ти й мені борг повернеш. Ти, мабуть, невірно зрозумів: збожеволів мій дядько, а не я... ДІЙШЛО До рибалки підійшов рибінспектор: Змотуйте свої вудочки,- Якби я тебе, Семене, не підтримував, ти б додому сам не дійшов. Заходь, заходь, Євгеніє Сергіївно. Геть Ти від мене відцуралась, відколи за Тольку свого вискочила. Хвалися, як живеш. Бо ж не знаю. Тільки й того, що чую. А що ж ти чуєш? Та ваші розмови на високих нотах. Стіни ж між квартирами так собі... Єдине, що не бачиш сусідів, а чути все. Вух не позатикаєш. Що ж від нас чути? Веселого мало. Все ніби щось ділите. Євгеніє Сергіївно, з Толькою щось не так? Пробач, він мені Анатолій Антонович, а не Толька. Не можете вжитись? Не можемо. Базікалом він виявився, обіця-льником. Словом, брехуном. Перший пиячив, то доводив до біди, а цей тільки язиком ме ле. І тоді, коли їсть, і тоді, як бреше, обіцяючи райське життя. І багато наобіцяв? Ого-го! Мовляв, і зароблятиму, і прино-ситиму, і машину куплю, і повезу на якийсь острів відпочивати... А я вуха розвісила та слухаю. Та радію, та прикидаю, як обставимо квартиру, як у його «Мерседес» поруч сяду. А чого, Євгеніє Сергіївно, може, ще й сядеш. Відчуваю і бачу, що вже сіла. У таке багно, що й не вилізу. Ані заробітків обіцяних, ані ста- сказав він, рибальський сезон уже закінчився. Так он воно…
 Іронізми

Бібліотека | Архів | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Обкладинки | Про Перець | Рейтинг

 Copyright © 1922-2024 "Перець"