Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1998 №07 Сторінка 4

/ Журнал Перець /Архів / Рік 1998 / № 07 / Сторінка № 4
Журнал Перець 1998 №07 Сторінка 4. н Коли я побачив туфлі взуттєвого цеху виробничо-торговельного об’єднання «Октава», то одразу зрозумів це те, що мені потрібно. Зовні нічого, і зроблені акуратно, а головне ціна доступна. Купив я їх, взув, а ЦІННІ. м. Миколаїв. Мал. О.ГУЦОЛА будь ласкаї чне відділення цього ж таки технікуму І. КАРПЕНЮК 0. ШЕИКО Донецька область Київ Мал. О. КУЗІНА Мал. В. КАПРЕЛЬЯНЦА Мал. Б. РЕВЧУНА ж НІМАН Г ПЕРШУ літеру, 2 ЩОБ НЕ. БУЛО -ПРЕТЕНЗІЙ ДО високих) Цей пункт прийому склотари в Дарниці добре знали мисливці за порожніми пляшками. Сюди везли з усіх кінців столиці не просто пляшки, а саме пляшки з-під дорогих напоїв. І платили тут за них щедро. Не якихось там п’ять копійок за штуку, як скрізь, а по двадцять, тридцять, а, траплялось, і сорок копійок, і що цікаво пляшки приймали тільки з новенькими, неушкодженими етикетками. Цілком природньо, що цим дивним пунктом зацікавилися правоохоронні органи. І коли потягли за ниточку, то викотився клубочок, що і привів до підпільного цеху розливу горілки. Правда, слово цех у даному випадку надто гучне. Бо працювали тут лише п’ять чоловік, на чолі з Василем Петровичем Ямшиковим, колишнім інженером «Кмївміськбуду». Чудово освоївши нову професію, Василь Петрович налагодив зв’язки з торговельними точками міста і постачав їм горілку невеликими партіями, зате у великому асортименті від закордонних фінської та смирновської до вітчизняних «Гетьмана» та «Львова». Хоча, як, мабуть, уже здогадався кмітливий читач, в усі пляшки наливалася одна й та сама горілка, яку Василь Петрович оптом закуповував на місцевому горілчаному заводі. Викладач електро-механічного технікуму Дмитро Карпович Тихонюк мав дуже своєрідний, з точки зору педагогіки, підхід до учнів. Рівень їхніх знань він оцінював прямо пропорційно щедрості. Платив учень сорок гривень мав шанс бути відмінником, платив двадцять п’ять і на четвірку міг витягти. Десятку коштувала трієчка. Ну, а скнара, що зовсім не хотів видобувати гроші з гаманця, мав задовольнятися двійкою. Отакий сервіс був у Тихонюка, така такса. Учні не завжди були задоволені таким його педагогічним методом, а їхні батьки навіть якось узяли та поскаржилися на педагога. Зацікавились методикою викладача у відповідних інстанціях і, певно, не схвалили її. Бо звільнили з посади. Навіть кримінальну справу хотіли порушити. Та обмежились тим, що перевели його на і ось невтомний Дмитро Карпович новий вид послуг започаткував. За певну плату бажаючі могли мати одразу диплом, не обтяжуючи себе навчанням. Бідолазі і цього разу не пощастило. Знову його смикають правоохоронні органи. Та ми віримо, що в голові педагога вже визріває план нових послуг, спрямований на полегшення навантаження для учнів та поліпшення добробуту для Йребе ? У Галини Андріївни було все: і престижна робота, і добра зарплата, і достаток у…

Бібліотека | Архів | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Обкладинки | Про Перець | Рейтинг

 Copyright © 1922-2024 "Перець"