Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1999 №06 Сторінка 10

(Перченя)
/ Журнал Перець /Архів / Рік 1999 / № 06 / Сторінка № 10
Журнал Перець 1999 №06 Сторінка 10 - Перченя. Зголоднів якось вовк. Так зголоднів, що живіт до спини підтягнуло. Коли бачить на долині два барани травичку скубуть. І такі жирні, що у вовка аж слина потекла. Підбіг він до них: Здорові були! Смачного вам! Дякуємо тобі, вовче! відповіли барани. І ти будь здоровим! Як пожива- 1 Та як там я поживаю.. Голодний я! Тому доведеться вас з'їсти. Твоя воля, відповів баран, який був старшим. Але давай зробимо так: спершу розсуди нас... Бачиш лужок? Нам потрібен землемір, котрий розділив би його порівну. Бо як тільки ми сюди приходимо, відразу сперечаємося. Один каже, що смачніша трава з цього краю, а другий з того. От якби ти розділив лужок пополам, тоді б і не було у нас суперечок. 1 мислився вовк Дуже просто, мовив баран. Я піду на один край лугу, а мій приятель на другий. Ми станемо один навпроти одного. Ти подаси нам знак і ми щодуху побіжимо до тебе. Де зустрінемося, там і середина. Ловко ви придумали, похвалив вовк баранів. Побрели барани. Один наліво, другий направо. А на краях лугу зупинилися. Вовк дав їм знак. Побігли барани. Прямісінько на вовка. Той і отямитися не встиг, як налетіли вони на нього. Сіроманець тільки лапами мелькнув. Довгенько він пролежав на лужку, а коли прийшов до тями, і слід баранів прохолов. Обхопив вовк голову лапами і застог- Бідний я, бідний!.. Ні дід мій, ні батько мій ніколи землемірами не були і жили собі, горя не знали... І чому я взявся не за своє діло... Поохав, постогнав отак вовк та й побрів голодний додому. Переповів М. СЛОБОЖАНСЬКИМ. Албанська казка Крокодил, гіпопотам, Алігатор, бегемот Діалог вели так от: Скільки всіх було їх там? (зоаїї)…
 Перченя

Бібліотека | Архів | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Обкладинки | Про Перець | Рейтинг

 Copyright © 1922-2024 "Перець"