Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1999 №06 Сторінка 3

Журнал Перець 1999 №06 Сторінка 3. 9 лшіатж т ідповіс- Мал. О. КОНОВАЛЕНКА * САЛОН ТАТУЮВАННЯ Усі написи продублюйте англійською мовою, бо я збираюсь на відпочинок за кордон. Оскільки вища освіта сьогодні здебільшого здобувається за гроші, одержання фахового диплома все більше і більше нагадує комерційну процедуру. Ідучи назустріч клієнту, тобто студенту, вузи значно скорочують обсяг предметів, а то і кількість років навчання, спрощуючи дорогу до жаданого диплома. Натхненний такою тенденцією, мешканець Одеси Григорій Омелянович Пав-лютін перетворив свою квартиру по вулиці Савицького, 24-А, на справжню кузню кадрів. Ніяких анкет, ніяких екзаменів! Тільки співбесіда, під час якої з’ясовувалась платоспроможність клієнта. Залежно від неї і обиралася майбутня професія. Скажімо, диплом інженера коштував дорожче, ніж диплом учителя, зате дешевше диплома економіста. За червоний диплом потрібно було накинути чотириста баксів... Під час обшуку дома у Григорія Омеляновича було знайдено сімнадцять дипломів різних вузів нашої країни, причому з підписами ректорів, з печатками, так майстерно підробленими, що і комар носа не підточить. Тепер у правоохоронців копітка робота. їм треба знайти всіх тих «дипломованих спеціалістів», котрі в такий от спосіб здобували «вищу освіту» уТ. О. Павлюті-на. Д. ЗАХАРЧЕНКО. м. Одеса. Мал. В. ПОПОВА Спасибі Н ЕМА за шр Ця об’ява з’явилась на рекламному щиті в самому центрі Луганська: «Кваліфікована санітарка догляне хворого за дуже помірну плату. Телефонувати до благодійної фірми за номером...» Тетяна Федорівна радісно зірвала папірець з номером телефону. Такі послуги їй потрібні до зарізу. Вона збиралась у ближнє зарубіжжя до доньки, і не могла лишити напризволяще старого батька лежачого хворого. Зателефонувала. Приємний жіночий голос попросив ти на кілька запитань, після чого домовились про зустріч. Няня Женя була втіленням співчуття та ввічливості. До того ж, вона вміла робити уколи, масаж, чудово готувала і не вимагала вихідних. І все це за таку невелику плату, що Тетяна Федорівна уточнила: Це за добу чи за тиждень? За місяць, посміхнулась Женя. А як моя робота сподобається, віддячите подаруночком. Не відмовлюсь. З легким серцем поїхала Тетяна Федорівна, заплативши няні за послуги наперед за два місяці. Кілька разів телефонувала, здоров’ям батька цікавилась. А коли за три місяці повернулась не впізнала квартири. З кімнат зникли не тільки посуд, картини, килими, телевізор і пральна машина, а навіть Ви ще спасибі скажіть, що не…


 Copyright © 1922-2024 "Перець"