Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 2000 №12 Сторінка 12

(Перченя)
Журнал Перець 2000 №12 Сторінка 12 - Перченя. погодилися шильдбюргери і і побіг до місько ІДЕ ДІД ЧЕРЕЗ ЛІД ми мовив голова він теж має форму крупинок !!!; подума ці нерозумні тварини найдужче зля І повинні ці судді піти до соляного по Переповів М. СЛОБОЖАНСЬКИМ ЛЦВЦі З замислилися мудрі шильд Вони ж можуть усю сіль згамати!» Де ж стільки влучних стрільців знайдеш?! А когось запросити, то секрет вирощування солі викрадуть! Одне слово, було в Шильді мало солі, а стало ще менше. Треба було б спробувати в печі торішній сніг висушити і потім замість солі використовувати Але до цього в Шильді поки що не додумалися Зайчик; просто в лапи сканер Оце повез- V лої І »*ги еі ї іп З німецької народної книги про шильдбюргерів Як відомо, жителі міста Шильда, шильдбюргери, відзначалися неабияким розумом. Зібралися вони одного разу в ратуші і стали міркувати: як би так зробити, щоб у Шильді своя сіль була. Бо без солі, як не крути, а не можна обійтися. Довго вони радилися. І ось хтось із них і каже: А чи не здається вам, що крупинки солі схожі на крупинки цукру? А цукор, усі знають, росте в полі. То треба нам сіль посіяти! Ай справді видали для цього спеціальний указ. Одного погожого дня зорали вони поле, заборонували і густо засіяли сіллю. А щоб її не склювали птахи, на кожному куті поля поставили по сторожу з довгими гілками. Ходять сторожі, гілками розмахують, птахів ганяють. Незабаром зазеленіло поле. «А що, коли сюди забредуть корови, коні, вівці чи пакосна коза? бюргери вирішили вони до чотирьох сторожів додати ще одного. їхнього начальника. Йому було наказано: як тільки на поле забреде якась тварина негайно гнати її з поля. Та якось закуняв начальник і прогледів, як на поле забігло ціле стадо корів. Перелякався він це ж скільки солі рогаті з’їли го голови. Розгубився голова. І його радники не можуть дати поради. Вирішили знову скликати всіх шильдбюргерів на збори.…


 Copyright © 1922-2024 "Перець"